Наземний роботизований комплекс

У червні 2022-го українські бійці батальйону «Signum» вперше застосували FPV-дрон у бойових умовах. Тоді навряд чи хтось міг передбачити, наскільки ця технологія змінить українське військо і сам характер війни. За наступні чотири роки Україна створила окремий рід військ — Сили безпілотних систем, наземні роботизовані комплекси почали евакуювати поранених із найгарячіших ділянок фронту, дрони — проводити штурми та залітати у глибокий тил РФ на тисячі кілометрів. Те, що колись здавалося фантастикою, стало буденністю війни. Разом із людьми тепер воюють роботи.

Дрон став одним із ключових інструментів української тактики ведення війни, адже було необхідно компенсувати нестачу людей і традиційного озброєння технологіями, швидкістю та постійним пошуком нових рішень. І попри значно більші ресурси та масштаби російського виробництва озброєння, Україна змогла не лише наздогнати противника, а подекуди й випередити його.

Наприклад, у березні 2026 року Сили оборони вперше від початку повномасштабного вторгнення запустили по території РФ більше дронів, ніж Росія запустила по Україні за аналогічний період. Російське міноборони тоді прозвітувало про нібито збиття понад 7 тис. українських БпЛА. І хоча російські дані неможливо підтвердити, наслідки українських далекобійних операцій видно регулярно: горять НПЗ, летовища, електростанції, склади боєприпасів та інші об’єкти, важливі для російської воєнної машини.

Та дрони завдають не лише далекобійні удари. За перші шість місяців 2026 року підрозділи безпілотних систем уразили понад 1 млн цілей противника. За ці ураження українські військові отримують еБали, які можна обмінювати на дрони, НРК чи засоби РЕБ на Brave1 Market. Система, в якій бойові результати фіксуються цифровими платформами й фактично конвертуються в нові технологічні спроможності підрозділів, ще кілька років тому могла здатися нереальною.

Зрештою, революція дронів виявилася значно більшою, ніж просто поява нового виду зброї. Нині Сили оборони прагнуть стати єдиним технологічним організмом, у якому піхота, FPV, мідлстрайки, артилерія, РЕБ, ППО та цифрові платформи синхронно виконують бойові завдання. Як пояснюють у Міноборони, сучасне військо вже не може дозволити собі чіткий розподіл функцій між різними родами військ, як це було раніше. Тепер усе пов’язане між собою, а безпілотні системи забезпечують розвідку й ураження, доставку вантажів та евакуацію людей.

Масштаб цієї трансформації найкраще видно в історіях з фронту. Дрони доставляють на передову продукти, боєприпаси й навіть смаколики до свят. Напередодні Великодня важкий БпЛА «Вампір» доставив бійцям «Хартії» паски просто на позиції. Та сама технологія, яка може нести боєприпас, в іншій ситуації стає кур’єром.

Дрони можуть навіть змушувати противника здаватися. Так сталося під час операції Третього армійського корпусу на Харківщині. Українські військові спершу атакували ворожі позиції за допомогою FPV та НРК-камікадзе, а згодом росіяни здалися в полон перед наближенням чергового робота.

Відео з офіційного Telegram-каналу Третього армійського корпусу Збройних Сил України

Безпілотні системи залучають і до штурмових операцій. Одну з таких провели бійці «Хартії», використавши наземні та повітряні дрони-камікадзе, дрон із кулеметною туреллю, важкі бомбери та великі розвідувальні БпЛА. Безпілотники мали змусити противника перегрупуватися, знищити окремі укриття та перешкоди й розчистити шлях для подальших дій штурмових груп. Тобто виконували завдання, для яких раніше довелося б ризикувати людьми.

Але чи не найважливіше — роботи вже допомагають рятувати. У 2025 році на Покровському напрямку НРК «Змій логістичний» вирушив по важкопораненого українського військового. До російських позицій від точки евакуації було близько 20 метрів. Під час операції робот витримав обстріли та атаки FPV, але зміг забрати бійця й вивезти його звідти.

Саме тому українська дронова революція виходить далеко за межі України. Досвід, який ще кілька років тому військові здобували буквально методом спроб і помилок на полі бою, тепер цікавить інші армії. Україна поступово перетворюється з отримувача військових знань на їхнього експортера. Якщо раніше наші військові навчалися у партнерів по НАТО та переймали їхні стандарти, тепер європейські армії самі прагнуть переймати український бойовий досвід.