На початку 2023 року Platfor.ma випустила книгу «Україна: 50 символів боротьби» про явища, персоналії та образи нашої війни. Придбати її й зараз можна прямо на сайті або в книжкових магазинах. Проте з того часу багато що відбулося. Ми починаємо готувати наступний том, а вибрані глави публікуватимемо онлайн. Ось друга із них, а першу — про те, як Україна зруйнувала міф могутності російського ВПК — ви можете прочитати тут.
Дитяча іграшка з-під завалів
«Високоточна зброя уразила об’єкти військової промисловості України та авіаційні бази ЗСУ», — так Міноборони РФ прокоментувало черговий удар по Києву 8 липня 2024 року. Щоправда, «обʼєктом військової промисловості» стала найбільша дитяча лікарня країни «Охматдит», а ціллю — діти, їхні батьки та медики.
Тоді росіяни завдали масованого удару по Україні просто посеред дня — коли в «Охматдиті» тривали операції. Саме сюди й саме в цей час прилетіла російська Х-101. У лікарню, назва якої розшифровується як «Охорона материнства та дитинства».
А далі — завали, десятки поранених, троє загиблих. Уже невдовзі після атаки на допомогу рятувальникам почали приходити сотні киян. Вони розбирали завали, передавали воду, допомагали виносити вціліле обладнання. Зрештою волонтерів стало настільки багато, що людей навіть просили більше не приходити.
І це був лише початок сплеску підтримки «Охматдиту». Українські та закордонні лікарні безплатно приймали евакуйованих дітей, власники бізнесів переказували пожертви, супермаркети відправляли вантажівки з продуктами та водою, а UNITED24 та Monobank зібрали 100 млн грн менш ніж за три години.
Удар по «Охматдиту» став одним із найпомітніших, але далеко не єдиним епізодом російських атак на цивільні обʼєкти. За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, станом на липень 2026 року від початку вторгнення загинули щонайменше 16 874 цивільних, а постраждали 51 273 людини. Потреби України у відбудові та відновленні протягом наступного десятиліття оцінюють майже у $588 млрд. Лише за попередніми підрахунками, в країні знищено або пошкоджено понад 300 тис. житлових будинків, закладів освіти, лікарень та релігійних споруд.
За роки великої війни під російськими ударами опинилися майже вся інфраструктура суто цивільного життя. У січні 2023 року російська ракета влучила в багатоповерхівку у Дніпрі та забрала життя 46 людей. У Сумах росіяни неодноразово били дронами та балістикою по будівлях державного університету. В Одесі обстрілами пошкодили Спасо-Преображенський собор, а у столиці — Києво-Печерську лавру. Тобто саме ті памʼятки, про захист яких так награно розповідають пропагандисти з російських телевізорів. Годі й казати про залізницю та пасажирські потяги, що так само давно перетворились на мішені.
Та за кожним таким ударом починається ще одна історія — про те, що відбувається після.
ЮНЕСКО та уряд Італії допомогли відновити Спасо-Преображенський собор, благодійні фонди долучилися до відбудови університету в Сумах, один зі зруйнованих корпусів «Охматдиту» реконструювали, а лікарня приймає дедалі більше пацієнтів та навіть відкриває нові відділення. Ну а Укрзалізниця із залізними нервами продовжує щодня перевозити сотні тисяч пасажирів, нараховуючи «обіймашки» за затримки.
РФ планомірно намагається перетворити українське життя на руїни. Українці — так само вперто відбудовують зруйноване.