Здається, сьогодні опинитись у «Гальті» і не стати частиною якоїсь події — неможливо. Простір щонайменше тричі на тиждень стає епіцентром лекцій, воркшопів чи тематичних зустрічей. 

Ігор Філіппов, комунікаційний менеджер проєкту, розповідає про нещодавні: «До річниці початку АТО ми хотіли поговорити про те, як виглядала війна тоді, як сприймалася, і чим відрізнялася від початку повномасштабного вторгнення. Тому запросили ветерана — людину, яка служить у Збройних силах ще з 2000 року. Також у квітні до нас приходила хорунжа служба “Азову” одразу з трьома лекціями про історію Донбасу та “Азов” у масовій культурі».

У просторі регулярно проводить воркшопи підрозділ «Авангард», який вчить всіх охочих працювати з картами, а разом із Mate Academy команда влаштовувала подію для рекрутерів про працевлаштування ветеранів.

У планах «Гальту» — рухатись до форматів подій на повний день: проводити не одну, а одразу кілька активностей. В одній залі — лекція, в іншій — кінопоказ, паралельно — рекрутинг і польоти на симуляторах FPV-дронів.

Трансформація «Гальту»

Почалося ж все з доволі утилітарної ідеї: створити місце для зустрічей військових та ветеранів.

«”Гальт” зʼявився, коли до Zagoriy Foundation прийшов Денис “Квебек”, військовий та засновник ветеранської спільноти PSD, і підсвітив простий запит: у військових та ветеранів не було гідного та безпечного місця в Києві, де можна зустрітися. По факту тоді це були лише заправки чи кавʼярні. Тому спершу ми вирішили створити закриту мілітарну спільноту виключно для військових», — ділиться керівниця «Гальту» Валентина Половинка.

Але утримати щось повністю закритим виявилося складно. Про простір почали дізнаватися цивільні, і з їхнього боку з’явився запит — знайомитися та спілкуватися ближче з військовими. Наприкінці 2024-го і протягом 2025 року почало з’являтися багато цивільних, які хочуть бути дотичними до мілітарної спільноти.

«Когось мучила совість, хтось дійсно думав про мобілізацію, у когось почали служити близькі. Так, по факту, у 2025 році “Гальт” став “мілітарним простором для своїх”. Ми кажемо, що гуртуємо військових, ветеранів і цивільних, працюємо з цивільно-військовим партнерством та мілітаризацією суспільства. Адже розуміємо, що РФ — це розумний противник. І коли перемирʼя станеться, росіяни використають цей час для підготовки. Питання в тому, чи використаємо його ми», — додає керівниця проєкту.

«Гальт» зсередини

Сьогодні це — компактний, але функціональний простір, який одразу зустрічає прапорами підрозділів та артефактами із фронту, які військові передають на знак подяки. Це строката колекція — від російських військових документів до диска з серіалом «Штрафбат», який росіяни привезли з собою на Київщину. «Без зеків вони нікуди», — сміється Ігор.

Простір поділений на кілька зон. Є зона відпочинку — з кавою, чаєм, PlayStation та бібліотекою з понад 500 книжками. Поруч — ноутбуки та пульти для дронів, де будь-хто може сісти та політати на симуляторі щодня з 10:00 до 18:00, а якщо є вечірні події, то й довше. 

«Переважно це люди, які вже пробували літати на дронах у симуляторах — наприклад, ставили собі щось у Steam і тренувалися з клавіатури чи джойстика. Але їм хочеться перейти на наступний рівень і спробувати керування саме з пультом, як у реальності. А пульт — доволі дорога штука. Тому вони приходять до нас, щоб спробувати, зрозуміти, як це відчувається, і чи хочуть вони цим займатися далі», — розповідає Ігор.

Крім лекційної, є кімната для запису подкастів, яку надають безплатно під запит усім охочим підрозділам, мілітарним спільнотам, медіа тощо. Зокрема, тут уже записували подкасти Третій армійський корпус, Сили безпілотних систем, ГУР.

Усе приміщення «Гальту» підрозділи можуть використовувати під різні потреби, як-от навчання чи внутрішні зустрічі. Лекційну можна забронювати на цілий день — тоді кімната закривається, ніхто сторонній не заходить.

«Загалом ми з самого початку думали про “Гальт” як про точку, де можна не тільки прийти на подію, а й просто побути: попрацювати, зустрітися з друзями, відпочити. Зараз є певний виклик — люди почали сприймати нас лише як подієвий простір. І ми працюємо над тим, щоб це змінити», — каже Ігор.

Співпраця з підрозділами

Команда не привʼязується до конкретного підрозділу, як це відбувається у хабах, коли приходиш у гості до певної бригади. У «Гальті» ключовим фокусом є комунікаційна підтримка менш медійних підрозділів, які не можуть просто викласти анонс і за півтори години зібрати повну аудиторію.

Був випадок, коли один із підрозділів, який прийшов до «Гальту», навіть не мав Інстаграм-сторінки. Тому команда допомогла їм зробити презентацію та Google-форму для рекрутингу.

Потреба в публічності зʼявилась паралельно з потребою в рекрутингу та щільнішою комунікацією з суспільством. І в команди вже вибудувалася системна робота. Наприклад, із 12-ю бригадою «Азов» «Гальт» підписав меморандум про співпрацю. Тепер це постійна взаємодія, зокрема в межах проєкту «Майбутнє Покоління», де вони викладають вогневу підготовку для підлітків зі шкіл Київщини.

Є стала співпраця з Силами спеціальних операцій, Силами безпілотних систем, Сухопутними військами, з PSD.info. І спільнота постійно масштабується.

З подібними запитами до «Гальту» може звертатися будь-хто, дотичний до мілітарної теми: підрозділи, громадські організації, виробники, освітні ініціативи. Для цього достатньо написати їм в Інстаграмі. Ви можете мати готову ідею — і тоді просто отримати для цього простір та краще медійне висвітлення, а можете — допрацювати ідею та вигадати формат спільно з командою. По суті «Гальт» забезпечує подіями «під ключ».

Від просвітництва до рекрутингу

У просторі проводять кілька категорій подій. Перша — формує практичні навички. Це може бути домедична допомога, радіозв’язок та інші формати, де людина виходить уже з конкретним знанням і розумінням, як це застосовувати.

Друга — події під конкретний запит, коли команда повністю трансформує простір.

«Був кейс, коли взимку одна компанія проводила у нас донорський день для своїх працівників. Це було трохи неочікувано: лекційна зона перетворилася на пункт здачі крові. Ще й без світла. Але ми все одно провели подію. Пам’ятаю, медсестра сказала: “У вас як у військовому госпіталі”, — бо ми розвісили ліхтарі», — згадує Валентина.

Також у «Гальті» регулярно відбуваються лекції та кінопокази на історичну тематику, про інформаційну безпеку та протидію дезінформації, про те, як працює держава та військо.

Наприклад, зараз планується подія про структуру Збройних сил. Ігор каже, що коли ти постійно в цьому середовищі, то здається очевидним, що таке взвод, рота і так далі. Але для людини, яка не служила, не волонтерила і не має близьких у війську, це не завжди зрозуміло. Тому «Гальт» хоче це змінювати.

Окремий напрям — події разом із фондами. Якось у просторі були «Тиловики», які організували зустріч із тими, хто їм донатить — свого роду вечір вдячності. Або подія з фондом «Видноколо» для Revenge Group, де були фотозони, мерч, симулятори польотів та кінопокази. 

Також є напівзакриті формати — наприклад, стратсесії для підрозділів. Ну і, звісно, рекрутингові заходи. Наразі найпопулярнішою була подія з Центром спеціальних операцій «А» СБУ  — тоді форму закрили за півтори години, бо в них — шалений попит і водночас доволі обмежена публічність. Тому спрацював ефект закритості та таємничості — людям це цікаво.

А найвідвідуванішим був день зі снайперами, коли у «Гальті» побувала понад сотня людей трьома потоками, адже одномоментно простір може вмістити лише до 40 людей. 

«Найкраще рекрутинг спрацьовує тоді, коли є кілька важливих речей. По-перше, людям важливо бачити, з ким вони будуть служити — хто ці люди, які командири. Також добре працює, коли приносять спорядження — люди бачать, у чому вони будуть служити. Те саме зі зброєю. Дуже багато страхів та упереджень тримаються на базових речах — на війні “всі босі”, “командири неадекватні” і так далі. Але коли люди бачать реальність, ці упередження зникають», — пояснює Ігор.

І хоч команда не може відстежувати кількість людей, які завдяки подіям у «Гальті» долучаються до війська, вони точно знають, скільки лишають контакти підрозділам. Часто це — від трьох до пʼяти. Але, наприклад, для ССО важливіша мотивація, а не кількість. Тому для них і ці троє людей — вже результат. 

Зараз у просторі стабільно близько 500 унікальних відвідувачів на місяць — і деякі приходять по 15 разів на рік. Так, команда зрозуміла, що є запит на ще глибший рівень залученості — свого роду «спільноту в спільноті». Тому для таких людей створили закритий чат, де наразі близько 40 людей, які люблять і підтримують «Гальт». Для них проводять закриті події. І за словами керівниці проєкту, мати можливість давати таку додаткову цінність — теж важливо.

«Гальт» відвідують пропорційно багато як чоловіків, так і жінок — майже 50 на 50. Якщо говорити про жінок — це можуть бути партнерки військовослужбовців, для яких проводять окремі події, або ті, хто хочуть долучатися до мілітарної культури.

«Часто це залежить від формату. Коли у нас були дні рекрутингу в Сили спеціальних операцій або інші підрозділи, то там дівчат було близько 25%. Це пов’язано з тим, що йшлося про відбір на бойові посади, і одразу озвучувалося, на які саме позиції можуть брати жінок», — каже Ігор.

Як «Гальт» загартовує

Мілітарний простір має й власні продукти. Є великий проєкт «Майбутнє Покоління» — практичне навчання для дітей у межах шкільного курсу «Захист України». Ще один — «Дні Гарту». Це базове навчання для цивільних за трьома дисциплінами: БПЛА, домедична допомога та мілітарна культура. 

«Ми кажемо, що у нас простір лагідної мілітаризації. Адже бачимо це на прикладі наших відвідувачів — людей, які вже розуміють, що хочуть мобілізуватися. Але у нас немає прямої агітації чи тиску. Це, скоріше, про те, що людина заходить у “Гальт” і може поставити 105 “тупих” запитань військовим», — каже Валентина.

«Майбутнє Покоління» запустили торік у межах оновленого шкільного предмета «Захист України» (більше про цей курс варто прочитати тут і тут). «Гальт» реалізує його за підтримки МОН, а до навчання залучені військові та ветерани: представники 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» НГУ, Сил безпілотних систем, PSD.info та викладачі демократичної школи «Майбутні». Адже, як справедливо зауважили в команді, жоден шкільний вчитель не може однаково добре викладати й медицину, і військовий вишкіл, і інші спеціалізовані речі.

Програма орієнтована на 10-11 класи та фокусується на пʼяти основних напрямах:

Фінальним етапом стає виїзд на полігон, де учні відпрацьовують знання в умовах, максимально наближених до реальних.

Тестовий запуск проєкту відбувся навесні 2025 року, а загалом навчання пройшли вже 230 підлітків із п’яти ліцеїв Київщини. До кінця навчального року учасниками «Майбутнього Покоління» стануть ще 100 школярів.  

«Після пілотного проєкту ми помітили, що у дітей зросла впевненість у знаннях та інтерес. Навіть були кейси, коли змінювалися життєві плани. Був хлопець, який на початку навчання казав, що планує їхати вчитися за кордон. Можливо, це було рішення батьків. Але після навчання вирішив, що залишиться в Україні й вступатиме в медичний. Ще був випадок, коли біля школи учасників нашого курсу прилетів “Шахед”. Але діти, які пройшли домедичну підготовку, почувалися впевненіше. Усім було страшно, але вони знали, як діяти», — розповідає проєктна менеджерка Катерина Нелюбова.

На практиці це відбувається так: школа приїжджає до «Гальту» і група дітей проходить програму в чотири етапи — фактично чотири повноцінні дні. За цей час вони отримують базове розуміння та навички. Зрештою деякі діти навіть починають розглядати ці напрями як можливу освіту та професію. 

Водночас проєкт корисний з обох сторін. Для школярів — це про навички та живу взаємодію з військовими, які можуть ставати для них рольовими моделями. А для військових — можливість вийти з контексту, в якому вони постійно перебувають, і попрацювати з дітьми. Це дає мотивацію.

«До речі, часто до нас повертаються підлітки, які вже пройшли “Майбутнє Покоління” і тепер хочуть ходити на інші події. Були такі, що навіть приїжджали з Житомирщини — добиралися до нас електричками. І це показово: коли людина вже включилася в процес, у неї з’являється внутрішня мотивація — і вона готова витрачати час і зусилля, щоб бути частиною середовища», — додає Катерина.

Наразі продукт — на етапі трансформації. Адже попри велике бажання та запит, «Гальт» має обмежений простір для тої кількості дітей, яких вони хочуть навчити. Тому зараз у планах — навчати вчителів предмета «Захист України» та знайомити їх із підрозділами. Також команда думає про масштабування через співпрацю з громадськими організаціями та інституціями в регіонах. 

Інший продукт «Гальту» — «Дні Гарту» — це експрес-вишкіл для цивільних, що містить кілька блоків. Спершу проводять вступну інтерактивну лекцію, далі — практичні заняття: БПЛА та домедична допомога. Як це працює: команда робить публічні анонси, відкриває реєстрацію, і люди записуються — долучитися може будь-хто з цивільних.

Важлива частина «Днів Гарту» — не лише навчання, а й спільнота. Люди приходять і знаходять «своїх», щоб обговорити військовий досвід, страхи чи питання.

«Так люди дійсно “гартуються” — не тільки в сенсі навичок, а й внутрішньо. У нас навіть був кейс, коли на одному з “Днів Гарту” на 14 лютого познайомилася пара», — згадує Катерина.

Про плани, цілі, мрії

«Гальт» хоче масштабуватись. І перший крок — відкрити другий простір у Києві, значно більший. Складність лише в тому, щоб знайти відповідне приміщення. Тому маленький call to action: якщо у вас є велике приміщення десь біля метро на Правому березі — «Гальт» відкритий до пропозицій.

Другий вектор — стратегія. Наразі команда намагається прописати різні сценарії: що буде в разі перемир’я, що — якщо його не буде. Адже важливо бути готовими до різних варіантів розвитку подій.

Наступний великий фокус — цивільно-військове партнерство. «Гальт» хоче ще більше взаємодіяти з підрозділами, краще розуміти їхні запити, працювати зі спільнотами. І ще один великий продукт, над яким команда зараз працює з іншим проєктом Zagoriy Foundation — «Витоки» — це великий путівник мілітарними традиціями (а тут варто прочитати наш матеріал Герць із ним: які давні воєнні традиції та ритуали мали українські воїни). 

«Для нас це важлива частина мілітарної культури, яка формується просто зараз: коли сучасне військо відходить від радянської спадщини, десь — надихається західними практиками, десь — шукає коріння в козацькій традиції», — каже Валентина.

Весь цей гігантський обсяг роботи дається взнаки — команда щодня докладає зусиль, аби стирати межу між військовими та цивільними. І це підтверджують слова. Один із підрозділів сказав команді, що «Гальт» — ніби богом посланий. А один із найчастіших відгуків відвідувачів звучить так: «У вас як вдома. З “Гальту” не хочеться йти».