День у «Космотаборі» починається для організаторів на пів години раніше, ніж для його учасників. Щобудня на 8:30 до Новопечерської школи з’їжджаються куратори й хелпери «планет», керівниця табору, адміністраторка, керівниця інклюзивного напряму, координаторки майстерок і волонтерів, координаторка безпеки, лікарка, координаторки кухні, комунікаційниця — ціла команда, яка має спланувати і зорганізувати незабутні три тижні для 100 учасників табору.

За пів години планерки команда проговорює активності на день, безпекові ризики й інші актуальні питання. Після організаційної частини Наталя Гладких, керівниця інклюзивного напряму табору, пропонує командний ритуал: кожен витягує карту з метафоричної колоди. Кожного дня це нова колода й нове питання. Наприклад, «Що вас сьогодні зігріє?», «За що ви вдячні?», «Що допоможе вам протриматися наступний тиждень?» Він налаштовує команду з 50 людей на роботу протягом цілого дня: з 9 до 17 години.

Щойно завершується планерка, команда виходить в хол для хвилини мовчання. Організатори, батьки та їхні діти об’єднуються в хвилині тиші, аби віддати шану полеглим і загиблим українцям у російсько-українській війні.

—   Даша, Іра прийшла!
—   То пішли зустрічати Іру!

Після хвилини мовчання учасники табору розходяться по своїх планетних зонах для «Кола Старт». Команди згадують правила, обговорюють, які майстерки чекають учасників, чи планується після обіду квест або вечірка. Для дітей і підлітків зі складними порушеннями розвитку нагадування правил і розкладу створюють відчуття безпеки й передбачуваності. Та й інших планетних мешканців це налаштовує на спільні розваги.

—   Мустафа, Марини сьогодні не буде, вона кашляє.
—   Сьогодні у нас День однієї літери.
—   Я обираю літеру «У».
—   А можеш вигадати з нею комплімент?. Наприклад, «Ти такий сьогодні у-у-у».
—   Повторимо правила. Руйнувати все навколо можна?
—   Трошки можна!
—   А ввечері у нас дискотека!

Після ранкового кола учасників чекає руханка. Як правило, вона танцювальна, але цьогорічного табору в Києві було два Дні жалоби, тож руханка була без музики, з елементами йоги й вправами на дихання. Завершується вона завжди гімном України. Як каже керівниця табору Олеся Яскевич, це формує культуру пам’яті й шани й щоденне нагадування, що війна триває.

«Космотабір» вже дев’ятий рік реалізує формат літнього інклюзивного табору. Це означає, що подія об’єднує багато різних категорій дітей. Це діти та підлітки з інвалідністю, їхні брати й сестри, діти з паліативним статусом, діти, що втратили маму чи тата на війні, діти, які були вимушені залишити домівки через російську агресію, а також діти, що знаходяться під опікою.

Другий рік поспіль табір підтримує Фундація Олени Зеленської. Цього року це партнерство дозволило розширити табір й на інші громади. З 20 липня до 1 серпня пілотні «Космотабори» проходять у Кременчуці та Коломиї: там вони триватимуть два тижні й об’єднають по 35-40 учасників.

«“Космотабір” має свій сталий розклад, методологію, цінності, але кожний табір все одно не схожий на попередній, бо щороку до нас не тільки повертаються куратори й хелпери з попередніх років, але й приходять нові діти й нові дорослі. Ми навмисно не формуємо сталу команду, бо кожен куратор і кураторка, хелпер і хелперка додають своє, свою креативність. Команда об’єднує людей різного віку й професій, частина взагалі не мала досвіду роботи з дітьми», — розповідає керівниця табору Олеся Яскевич.

Учасники табору діляться на сім планет. Цього року це такий вік і назви: 5-8 років — «Космічні коргі», 8-9 років — «Сквіш-Двіж», 9-10 років — «One Рiece Коти», 11-12 років — «Хамам», 12-14 років — «Лицарі картонного замку», 14-15 років — «Вайб», 16-17 років — «Комбуча». Назви планет учасники табору обрали самостійно у перший день, а потім ще додали девізи. Наприклад, «Гав гав гав, кожен з нас героєм став!» — це девіз «Космічних коргі».

Важлива особливість табору — дітей і підлітків не ділять за діагнозом, а лише за віком. У цьому і є головна ідея інклюзії: різні діти можуть відпочивати разом. Досвід знайомства, ігор і дружби збагачує всіх учасників.

Вже з перших днів діти з інвалідністю й без інвалідності в таборі дружать. Найбільш гучною дружбою цього року стала, напевно, дружба Олі й Насті — учасниць найстаршої планети. Гучною у буквальному сенсі — бо дівчат впізнають за сміхом. Вони й самі розповідають, що постійно сміються. У перші дні кураторка Альона попросила Олю «пильнувати» за Настею, щоб дівчина нікуди не втекла. Дівчата сміються, бо Настя не бігає швидко через рухові порушення. Так з перших днів, завдяки посередництву кураторки й любові до одного серіалу, дівчата й здружилися.

Так само діти без інвалідності допомагають пересуватися учасникам на кріслах колісних. Іноді за цю роль навіть виникають суперечки. Діти, вільні від упереджень й страху, просто хочуть спробувати нове й бути корисними.

Головний складник «Космотабору» — це майстерки. За три тижні в таборі проходить приблизно 100 майстер-класів. Це можуть бути майстерки з арту, музичні перформанси, уроки з приготування кави, навіть заняття з самооборони. Майстерки проводять запрошені гості на благодійній основі.

Після обіду в планетах продовжуються майстерки чи тематичні ігри, або ж спільна для планет розвага: квест, ярмарок, аукціон, вечірка. Що відмінно від інших таборів — у «Космотаборі» кожен день тематичний. Цьогоріч, наприклад, були День закарлючки, День авокадо, День скелета, День зебри й інші смішні 11 днів. Майстерки й вечірки адаптуються під ці теми.

Як розповідає Наталя Гладких, керівниця інклюзивного напряму табору, ідею тематичних днів запозичили з методології освітнього процесу, коли одну тему з учнями вивчають цілий день. Спочатку розглядають птахів на природі, потім малюють їх на заняттях з мистецтва, потім вирішують про них завдання на математиці. Фокусування на одній темі часто застосовується на дошкільних рівнях або для учнів з особливими освітніми потребами.

«Планетну премію ми вигадали 2018 року. Потім у різні роки додавалися вечірки, квести. Ми постійно експериментуємо з форматами. Наприклад, колись у нас добре спрацював формат моделінгу. Ми розстеляли червону доріжку, а діти презентували свої костюми. Минулого року ми вперше провели аукціон. Цього року — книжковий ярмарок і перегони. Найголовніше — щоби активності були цікаві й дітям з інвалідністю, і дітям без неї. Кожен має бути залученим в активність тим способом, який для нього чи неї доступний. Наприклад, хтось намалює, хтось роздасть фломастери, хтось задекорує. Найголовніше, аби до втілення ідеї були залучені всі діти, і їхній внесок не порівнювався», — розповідає Наталя.

В один із днів планети проводять Сорочинський ярмарок. Батьки учасників були завчасно попереджені, щоб діти прийшли в українському строї й взяли речі на продаж: книжки, іграшки, декор, що завгодно. Усе це учасники далі зможуть продавати за «галакоїни». Кожна «планета» матиме свою зону й безліч інших активностей. Разом із кураторами й хелперами протягом дня вони вигадають зону з передбаченнями, ворожіння, навіть фотобудку. У цій будці сидітиме дівчина, яка за декілька хвилин малюватиме портрети кожного чи кожної, хто просуне в будку 10 галакоїнів. Стрази й блискітки — за додаткову плату

Наступного року громадська організація «Бачити серцем» прагне провести табір вже в більшій кількості українських громад. Для цього, перш за все, потрібні організації або активна громада, яка бачить цінність у проведенні інклюзивних подій. На другому місці за важливістю — доступне приміщення. Як зазначає Олеся Яскевич, формат табору може адаптуватися під громаду та дітей. Наприклад, якщо серед учасників не буде дітей на кріслах колісних, тоді табір може проводитися й у приміщенні, де немає пандусів. Якщо ж серед учасників будуть діти на кріслах колісних, тоді звісно, все помешкання має бути доступним.

18 липня у київському «Космотаборі» пройшла випускна вечірка. Далі діти й підлітки повернуться додому й для багатьох з них досвід табору стане великим стрибком у взаємодії з іншими. Частина батьків побачить, що їхні діти більш самостійні, ніж вони до цього вважали. Хтось наважиться записати дитину в інклюзивний клас. Хтось переконається, що їхня дитина вже геть доросла й готова вже до дорослої, а не лише космічної подорожі.