Ви можете прочитати цей текст англійською.

Війна в Україні — це вже остаточно війна технологій?

Фронтова війна зайшла в глухий кут — лінія бойового зіткнення особливо не рухається. Будь-яка техніка, що з’являється на полі бою, практично моментально знищується FPV-дронами. Війна все більше перетворюється на змагання інженерних рішень.

Для нас це тим більше критично, тому що в України мобілізаційний ресурс набагато менший, ніж у Росії. На кожного загиблого російського солдата знайдеться новий, а у нас із цим буде проблема. Тому ми мінімізуємо наші втрати за рахунок технологій. Насамперед, звичайно, безпілотних систем — у всіх стихіях: у небі, на воді, на землі. Роботи мають замінити людей.

Цього року йде бурхливий розвиток наземних роботизованих комплексів. Вони вже підміняють там, де найбільші ризики: евакуація поранених, доставка припасів на передову. Роботи будуть із кулеметами захоплювати позиції. Мінувати. Розміновувати. А людина сидітиме в укритті.

Ви назвали небо, воду, землю. Але є ще один варіант — підземний простір.

Ви маєте рацію, але на сьогодні це дуже складно. Поки що ніхто не пішов далі ідеї рити якісь тунелі в тили противника. Але ми думаємо над цим. І противник також. Я чудово розумію, що в Росії є тямущі інженери, у них круті навчальні заклади, є такі ж групи винахідників, як у нас. Коли їх називають дурнями з відсталими поглядами — ну це повна нісенітниця.

А в чому головна різниця між українською та російською інженерною культурою на війні?

У них розвинений великий військово-промисловий комплекс, величезні заводи, які будувалися роками й десятиліттями. У нас ставка на малі та середні компанії та групи розробників, кожна з яких пробує щось своє. Умовно, у росіян один Шахед родом з Ірану — і все, а в нас паралельно різні люди розробляють штук п’ять таких.

Тобто ось цей досить романтичний образ, що гаражні стартапи воюють проти імперії — це, в принципі, правда?

Так, причому це відзначають і наші іноземні партнери. Малий бізнес дуже гнучкий. Ми спілкуємося з гігантськими західними корпораціями типу Airbus — у них, щоб впровадити щось нове, потрібні багато місяців, навіть на найменші речі. Потрібні розробки, тести, апробації, перевірки, все інше. Наша війна настільки динамічна, що часом не те що кожного тижня, а кожного дня буває щось нове.

Якщо помріяти, що у вас необмежений бюджет, у що ви б вклали гроші насамперед — масове виробництво дронів, навчання операторів, РЕБ, РЕР чи щось взагалі інше?

Не існує якоїсь однієї найважливішої технології. Але я б насамперед інвестував у створення зенітних ракетних комплексів та радіолокаційних систем — нам цього не вистачає. І це якраз ті напрямки, де потрібен не просто гаражний ВПК, а необхідне серйозне виробництво з великими грошима.

Яку технологію чи яке рішення за останній рік можна назвати найважливішим і проривним?

Знову ж таки, не можу сказати, що це якесь одне рішення. Але загалом для захисту країни це прогрес у галузі дронів-перехоплювачів. Раніше в нас практично не було ефективного рішення проти Шахедів, та й узагалі будь-яких ударних БПЛА. У росіян у цій сфері були всілякі комплекси типу Тора або Панцира. Ми закрили нішу зенітними дронами — і це зробило безпечнішою всю країну.

А завдяки чому це вдалося? Я ще на самому початку повномасштабного вторгнення був на такому своєрідному змаганні розробників дронів, де держава вибирала, кому допомагати фінансово. І там спонтанно влаштували повітряні бої — запропонували дронам збивати один одного. Жоден з операторів не зміг уразити суперника…

Основним інженерним завданням було створити дрон, який зміг би досягати великих швидкостей і літав на достатню відстань, щоб знаходити Шахеди та збивати їх. Для цього потрібні швидкості у 200-300 км на годину. В іншому це, в принципі, FPV, просто нестандартної форми.

А буде взагалі момент, коли класична бронетехніка втратить узагалі будь-який сенс?

Вже. Я нещодавно був на великій європейській виставці озброєння, дивився на всі ці танки вартістю в мільйони євро, і розумів, що насправді ціна їхнього життя — це кілька недорогих дронів у вмілих руках. Уже зараз, варто якомусь російському танку з’явитися поблизу фронту, як на нього ніби мухи позлітаються дрони всіх навколишніх підрозділів. Будь-яка бронетехніка на передовій тепер проживе навіть, напевно, не години, а хвилини. У туман швидко підвезти людей до передової й відразу їхати — це ще варіант, але розсікати на танках по передовій — це вже в минулому.

FPV — це Калашников сучасної війни?

Так і є. І навколо цих дронів іде розвиток різних технік. Змінюються частоти, тому що старі вже навчилися придушувати РЕБ. Розвиваються батареї для підвищення дальності. З’явилося оптоволокно. Але фактично так, FPV — основа фронту.

Чи правильно буде сказати, що цикл зараз виглядає так: українці чи росіяни щось вигадують, противник адаптується, потім іде контрадаптація…

Це дійсно перманентні перегони. І виграє той, хто думає на крок уперед. Я думаю, що зараз ми перестали реагувати на рішення росіян, а почали їх випереджати. Турелі, дрони-перехоплювачі, діпстрайки та мідлстрайки. Починається епоха військового штучного інтелекту, коли дрони будуть самі літати, самі розпізнавати цілі й самі приймати рішення про атаку. БПЛА узгоджено працюватимуть у групах. Окремі рішення вже з’являються на фронті й в нас, і в противника.

Як швидко проходить цей цикл? Скільки живе на фронті нове рішення?

Бувають такі, що працюють тиждень, а бувають, що набагато довше. Ось придумали дрони на оптоволокні — досі жодної ефективної протидії немає. Деякі рішення просто коштують незрівнянно дорого — ми не можемо поставити на кожну машину по лазерній гарматі з радіолокаційною станцією на базі штучного інтелекту.

Розкажіть про замах росіян на вас?

Ми вже повністю відстежили й відтворили ситуацію за нашими системами. Це були п’ять ударних Шахедів реактивного типу з онлайн-управлінням. Того дня не фіксувалося більше жодних атак, це була окрема група з конкретною метою — вбити мене. Один дрон збили відразу після перетину кордону, два — вже в глибині української території, один не впорався з керуванням і впав метрах за сімдесят, а один усе ж ударив прямо в мій будинок.

Мене врятувало тільки диво. Шахед влучив ніби трохи збоку, тому основний удар припав на плиту перекриття між двома поверхами. У результаті повністю знищило ту єдину кімнату, де якраз, на щастя, нікого не було.

Росіяни ж потім самі писали про це?

Є канал з операторами Шахедів. Вони прямо зізналися, що вистежували, де я живу, додали координати, і переконалися, що я вдома, аби мене ліквідувати. Потім я так розумію, керівництво надавало їм по голові, тому що взагалі-то росіяни ніколи не зізнаються ні в чому і не беруть на себе відповідальність. Тож цю публікацію видалили. Але я встиг усе зберегти.

І що ви про все це думаєте?

Зрозуміло, що українці з росіянами вороги. І ми завжди шукаємо, як завдати поразки. Але ніколи, ніде у світі, не заведено робити замахи на сім’ї. Це табу.

Я очікував і наші спецслужби попереджали, що буде спроба мене усунути — якась вибухівка чи стрілецька зброя. Але зовсім не думав, що росіяни вирішать заразом убивати й родину, підірвавши п’ятьма реактивними дронами весь житловий будинок.

Величезна кількість керівників російської армії та держави загалом живуть там, де і прописані. Це все є в реєстрах. Це нескладно знайти.

П’ять реактивних дронів, ще й з онлайн-управлінням — так прикинути, це сотні тисяч доларів…

Так, ми розібрали уламки цих БПЛА, знайшли всі камери, всі модеми. Десь півмільйона доларів.

А ось що війна в Ірані й зіткнення армій США та всього регіону з дронами сказали нового про війну в Україні?

По-перше, стало очевидно, що коли йде справді масована повітряна атака, то жодна система ППО у світі не може встояти. По-друге, судячи з усього, тільки в України, як у країни, яка щодня живе в таких умовах, є глобальний бойовий досвід протидії. Тому що якийсь один спосіб боротьби тут не підходить, це цілий комплекс: РЕБ, мобільні вогневі групи, ракетна ППО, вертольоти. Повторюся, зараз це вміє тільки Україна.