24.02.22 на Україну з десятка напрямків напала найбільша країна світу. Як же вдалося вистояти? Один із важливих факторів — українці билися не тільки героїчно, а й винахідливо та розумно. А рівно рік тому запустилася Brave1 — спеціальна платформа для співпраці стейкхолдерів defense tech та надання їм допомоги у розвитку інноваційних оборонних проєктів в Україні. За ці 12 місяців на Brave1 подалися більше 1600 проєктів, понад 800 з яких отримали статус BRV1, що означає пройдену військову експертизу та пріоритет для сил безпеки та оборони. Platfor.ma на честь річниці Brave1 розповідає про деякі з найцікавіших проєктів цієї ініціативи.
Наземні роботи: «Шабля» + «Рись», «Лють», D-21-11
Голлівуд десятиліттями знімав фільми про бойових роботів, які знищують все живе на своєму шляху. Але тільки зараз наземні роботизовані системи починають грати на полі бою справді серйозну роль. Серед найяскравіших українських проєктів — скажімо, «Рись» від Roboneers. Це колісний комплекс, який призначений для евакуації поранених і доставки вантажів різного типу.
Переваги очевидні — замість того, щоб ризикувати людьми, небезпечні завдання на передовій виконує робот. Щобільше, для ворогів «Рись» може перетворити передову на ще небезпечніше місце.
Адже до цієї роботизованої платформи вже додають модуль «ШаБля» — розроблений тією ж компанією дистанційно керований вогневий комплекс. Це куленепробивна турель, оснащена тепловізором і відеокамерою, далекоміром, а головне — кулеметом під калібр 7,62 чи 12.7.
«ШаБля» та «Рись» — це вже не вантажна платформа чи евакуатор, а бойова машина для штурмів та оборони, якою керує оператор. Оператор — у безпечному місці, вороги — завдяки цьому роботу — не зовсім. Така поєднана система коштує $32-44 тис., що не йде ні в яке порівняння з життям українського бійця. Бойові турелі «ШаБля» та логістичні платформи «Рись» вже показують себе на фронті, наприклад, у складі знаменитого підрозділу «Вовки Да Вінчі».
Це далеко не єдина розробка у цій сфері, адже наземні роботизовані платформи — один із нинішніх пріоритетів Brave1. «Лють» — дистанційно керований броньований бойовий робот озброєний кулеметом калібру 7.62. Робота розробили під виконання бойових задач для вогневої підтримки штурмових груп, активної вогневої роботи при обороні, виявлення вогневих точок ворога та відволікання уваги.
Ще одна ефективна розробка в цій сфері — D-21-11. Лише за рік ця роботизована платформа пройшла шлях від створення прототипу до проходження численних випробувань, кодифікації та потрапляння на передову. Комплекс може перевозити до 300 кг, оснащуватися бойовим модулем, розкладатися для евакуації поранених або навіть в імпровізовані сидіння, де помістяться 4 людини та вантаж.
Інновації у повітрі — дрони Backfire та Hummel
Безпілотники вже стали одним із ключових видів озброєння війни в Україні. На фронті вони виконують фактично усі види бойових задач: розвідку, коригування, бомбометання та удари камікадзе. Загалом БПЛА зараз займаються понад 200 українських компаній. Одна з найцікавіших розробок — це Backfire, безпілотний літак з розмахом крил 3 метри, бойовою дальністю у 50+ км та вантажністю до 6 кг.
Окрім суто фізичних характеристик перевага цього апарату ще й в тому, що він летить автономно за заздалегідь визначеним маршрутом, тобто не зобов’язаний мати постійний зв’язок з оператором. Завдяки цьому і дрон, і наземна команда фактично невидимі для електронної розвідки, а оператори безпілотників убезпечені значно краще. Сам Backfire стійкий до радіоелектронної боротьби, тому що має унікальну захищену пасивну GPS антену, яку практично неможливо заглушити. А точність забезпечується ефективним балістичним калькулятором.
Частина команди винахідників перебуває у ЗСУ в складі зведеного загону ударних БпЛА «Злі птахи», і активно перевіряє власну ж розробку на передовій.
Безпілотник пройшов усі необхідні випробування і вже прийнятий Міноборони на озброєння у всіх видах військ ЗСУ.
До іншого типу безпілотників належить Hummel. Це багаторазовий квадрокоптер-бомбер, що може нести вагу до 2 кг на відстань до 20 км. Дрон уже пройшов комісію Міноборони, його рекомендували до кодифікації за стандартами НАТО. Hummel — одна із розробок, що працює з автоматичним відстежуванням цілі. Тобто цей безпілотник долітатиме куди треба, навіть якщо втратив зв’язок з оператором через ворожі РЕБ чи з інших причин. Що Hummel вже доводить на практиці, адже активно використовується на різних ділянках фронту.
Не дати ворожим дронам шансу — «Плутон»
Ворог теж на повну займається галуззю безпілотників. Тому в Україні активно розвивається й напрямок попередження про наближення дронів — наприклад, система «Плутон». Цей комплекс складається з антенної системи, яка забезпечує спостереження в 360 градусів, блоку обробки сигналів та пульта керування з інтуїтивно зрозумілою індикаційною панеллю. Виявлений сигнал звіряється з потужною базою даних, що дає 99,99% вірогідність виявлення та екстремально низький шанс хибного спрацювання.
Система ефективна для прикриття опорних та командних пунктів різного рівня, позицій артилерійських та зенітних підрозділів, а також іншої важливої військової техніки. Комплекс призначений для інформування особового складу про застосування ворожих дронів у зоні дії комплексу. Завдяки цьому бійці зможуть заздалегідь дізнаватися не тільки про появу ворожих дронів, а навіть про їхній тип та дистанцію. Наразі «Плутон» вже пройшов випробування боєм в низці підрозділів.
Почути та помітити загрозу — Zvook та Falcons
Назва розробки Zvook промовиста — це система, яка на основі машинного навчання буквально чує крилаті ракети, дрони, гелікоптери та літаки ворога. Завдяки особливим датчикам та машинному навчанню вона робить це зі значної відстані з 97,5% точністю в повністю автоматичному режимі. Завчасне попередження про наближення цілі допоможе силам ППО уразити її, а цивільним — вчасно сховатися. Один датчик Zvook коштує лише $500, зате радіус його покриття — близько 10 км.
Інший проєкт, комплекс пеленгаторів «ЕТЕР» виробництва компанії Falcons теж знаходить дрони, а також системи РЕБ і взагалі будь-який ворожий пристрій, що випромінює радіосигнали, наприклад, радіостанції або ретранслятори — тільки за допомогою не акустичних, а радіоелектронних методів. У Falcons є дві версії: стаціонарна та похідна. Також, компанія проводить навчання для кожного підрозділу, який отримує комплекс. Деталі можна дізнатися безпосередньо у виробника.
Наприкінці минулого року Falcons і Zvook об’єднали зусилля, щоб підсилити методи один одного і збільшити точність та дистанцію, на якій будуть зафіксовані ворожі цілі. Щоб захист мирних українських міст від атак з неба був ще ефективнішим.
Бути на зв’язку — Himera
На початку повномасштабного вторгнення українські Сили оборони були змушені масово користуватися комерційними раціями. Втім, це виявилося небезпечно, адже перехоплювати такі сигнали досить легко. Himera — проєкт, що може допомогти розв’язати проблему. Це компактна рація тактичного рівня, майже непомітна в етері завдяки стрибкам по частотах та малій потужності радіо. При цьому вона складається з комерційних компонентів, що робить виробництво простим і доступним. Та й використання теж — Himera можна налаштовувати під себе прямо на телефоні через Bluetooth.
Крім того, ця система може передавати не тільки голос, а й дані, тож може застосовуватися на полі бою як частина натівської системи C4ISR: Command, Control, Communications, Computers, Intelligence, Surveillance and Reconnaissance.
За останній рік компанія створила кілька колаборацій з іншими українськими військово-технічними компаніями, отримала престижні нагороди у сфері військових технологій та продовжує розвивати співпрацю з державою та міжнародними партнерами.
Розмінувати найзамінованішу країну світу — UADamage
Цей проєкт поєднує одразу два фокусних напрямки Brave1 — розмінування та штучний інтелект. UADamage — це платформа автоматичного виявлення мін через цілу систему датчиків та методів.
Машинне навчання допомагає за фото з дронів та супутників автоматично розрізняти потенційно небезпечні об’єкти. А магнітометр додає дані про будь-які магнітні металеві об’єкти вагою від 200 грамів на глибині до 2 метрів. За словами розробників, ця система робить розмінування в 10 разів дешевшим і в 100 разів швидшим. Враховуючи те, що Україна наразі є найзамінованішою країною світу — в UADamage точно є перспективи.
Крім того, ця система може допомогти й продуктовій безпеці світу. Адже нейромережа UADamage за характером слідів від прильотів може визначити, що саме тут вибухало — і чим забруднило ґрунт. А це дасть можливість краще обирати, чим можна засіяти поля — і врешті швидше відновити сільське господарство України.
Штучний інтелект проти ворога — Mantis Analytics
Mantis Analytics створили невдовзі після початку повномасштабного вторгнення, коли стало зрозуміло, що потужні атаки росіяни ведуть не лише на полях бою, а й в інфопросторі. Ця система допомагає бачити загрози, зокрема, інформаційні, та оперативно реагувати на них. У режимі реального часу Mantis Analytics збирає дані з соцмереж і медіа, і першим помічає небезпечні тенденції — наприклад, початок ворожою пропагандою інформаційної атаки. Всі дані аналізуються штучним інтелектом і передаються відповідним службам.
Скажімо, саме в Mantis Analytics одразу помітили, що Росія почала дезінформаційну кампанію на основі вигаданих цитат Волини — знаменитого морпіха з Азовсталі. Йому приписали слова, нібито у Маріуполі під час оборони міста перебували високопоставлені військові зі США. Mantis Analytics повідомили про це — і Україна швидко довела, що цитати вигадані.
Проєкт вже співпрацює з РНБО та іншими держструктурами, для яких відстежує близько 70 інформаційних кампаній РФ, пов’язаних із Донбасом, Кримом, західною допомогою та подібними темами.
Наразі Mantis Analytics активно розвивається: отримав підтримку Brave1, виграв нагороду акселератора Mediengeist 2.0 та залучив кошти від американського інвестфонду з українським корінням і найбільшого акселератора B2B-стартапів у США. А своєю ціллю компанія бачить побудову ШІ-платформи для комплексного корпоративного ризик-менеджменту.
Сховати бійців від ворога — плащ-невидимка
CNN, Newsweek, Interesting Engineering, Independent, Business Insider — у жовтні 2023-го впливові світові медіа хором писали про український армійський плащ. Він дійсно привертав увагу — важить всього пару кілограмів, компактний, водонепроникний, не горить та навіть сам убезпечує від високих температур. Виконує й профільну функцію звичайних плащів — захищає від непогоди.
А ще — від ворога. Адже вночі це засіб маскування, фактично плащ-невидимка, який блокує випромінювання тепла та робить бійців непомітними для тепловізорів. Така здатність може убезпечити, наприклад, снайперів, розвідників та й взагалі будь-яких військових, що знаходяться на першій лінії та у звичайних умовах можуть бути помічені у тепловізори.
Насправді подібні дослідження велися в кількох країнах світу. Однак випробування української моделі показують, що ця розробка може переважати інші за всіма ключовими параметрами — від зручності й легкості самого спорядження до, власне, здатності не тільки блокувати, а і непомітно для тепловізора розсіювати у навколишнє середовище теплове випромінювання від людського тіла, що забезпечує необмежений у часі ефект маскування військових.
Натренуватися у телефоні — Drill
У грудні 2022 року на ринок вийшов Drill — навчальний додаток для безпечного володіння зброєю та надання першої допомоги, створений військовим ветераном з міжнародним досвідом. Завдяки інтерактивним модулям, відеоурокам та завданням з персональним фідбеком Drill ефективно допомагає розвивати життєво важливі навички.
Курси в додатку охоплюють широкий спектр тем — від базових до просунутих рівнів, зосереджених на вдосконаленні стрілецьких вмінь, рефлексів, м’язової пам’яті, а також методик надання першої медичної допомоги. Кожен урок містить детальні описи необхідного обладнання, інструкції та можливість слідкувати за власним прогресом.
За короткий час Drill вже здобув значну популярність у світі, перевищивши 100 тис. завантажень. Лідерами за кількістю завантажень стали Україна, Польща та США. Для українців Drill доступний безплатно, а користувачі з інших країн можуть придбати підписку.
Це — лише кілька з проєктів, що подалися на платформу Brave1. Якщо ви теж розробляєте проєкт у сфері defence tech (особливо в фокусних напрямках БПЛА, РЕБ, наземні роботизовані комплекси, штучний інтелект, розмінування) — звертайтеся до платформи за підтримкою.
