У Всесвітньому фонді природи (WWF) провели дослідження і довели, що відновлені заплави можуть поглинати вуглець і, як наслідок, помʼякшувати наслідки зміни клімату. Дослідження було зосереджене на річці Тиса в Угорщині і тривало майже три роки.
Заплави — це унікальна природна мозаїка, де різноманітні екосистеми гармонійно поєднуються і відкривають безліч можливостей для життя та використання ресурсів. Вологі луки забезпечують умови для випасу худоби, ліси надають деревину, а річкові русла стають ідеальними місцями для риболовлі. Водночас ці території є прихистком для багатьох рідкісних рослин та тварин.
Випас худоби на пасовищі. Nagykoru, Hungary. Фото: Szilvia Ádám
Крім того, заплави — це не лише джерело природних багатств і місця відпочинку. Їхню роль у захисті від екстремальних погодних явищ часто недооцінюють. Вони знижують пікові рівні води під час паводків, пом’якшують наслідки посухи, сприяють поповненню підземних вод і створюють сприятливий мікроклімат завдяки природному випаровуванню вологи.
Протипаводкова дамба під час паводків. Nagykoru, Hungary. Фото: Szilvia Ádám
Тому відновлення та збереження заплав є інвестицією у кліматичну стійкість та стабільність майбутніх поколінь.
Наразі більшість колишніх заплав перетворено на орні землі. Понад 90% заплав у Європі були змінені або деградовані. Проте заплави здатні не лише активно поглинати вуглець, але й значно знижувати викиди парникових газів, як-от метан і оксид азоту, які мають в сотні разів більший вплив на зміну клімату, ніж CO₂.
Дослідження WWF Центральної та Східної Європи показало, що відновлення заплавних територій шляхом їх контрольованих затоплень, природного утримання води та адаптивного землекористування може трансформувати ці ландшафти з джерел парникових газів на потужні поглиначі вуглецю. А отже — перетворить заплави на інструмент у боротьбі зі зміною клімату.
У WWF довели, що відновлені заплави можуть помʼякшити наслідки зміни клімату. Фото: Mátyás Farkas