Вже 10 років програма «Молодіжний працівник» допомагає розвиватися, прокачувати навички та знання, а також формувати спільноту тим, хто піклується про розвиток української молоді. Це лідери громад, тренери, представники громадських організацій та державних установ, які допомагають молодим чоловікам і жінкам ставати активними рушіями змін в громадах. Platfor.ma розповідає про розвиток програми, ділиться історіями її учасників та пояснює, як вона вплинула на життя всієї країни.
Десять років назад навіть у найбільших містах України були новинкою такі поняття, як молодіжна робота, молодіжний центр або молодіжна рада. Роботу із молоддю проводили, але засади, принципи та формати такої взаємодії були часто неупорядкованими або фрагментарними для окремих громад. Щобільше, не було стратегічного бачення, які саме компетенції та навички необхідно розвивати, і які формати роботи є найдієвішими.
«Ще задовго до початку програми “Молодіжний працівник” ми попросили Раду Європи допомогти нам оцінити стан молодіжної політики в країні. У жовтні 2013 року команда оглядачів завершила своє дослідження», — зазначає Ірина Бєляєва, директорка департаменту молодіжної політики Мінмолоді (2014-2023).
Однією з рекомендацій Ради Європи було: «Необхідно розвивати навички ведення молодіжної роботи, що вимагає проведення навчання для молодіжних працівників та визнання цього навчання через відповідні механізми». Це стало першим поштовхом та аргументом Міністерства молоді та спорту звернутися до ПРООН в Україні із запитом на розробку навчального курсу для спеціалістів, що працюють із молодими людьми, для підвищення їхньої кваліфікації.
Команда ПРООН спільно з міністерством проаналізувала досвід країн ЄС та створила пілотну серію тренінгів, адаптувавши міжнародні методики під український контекст. Для їхнього впровадження обрали партнера-адміністратора програми — Державний інститут сімейної та молодіжної політики. Так почалася історія програми «Молодіжний працівник», яка триває й донині.
Формати роботи
Програма складається із трьох рівнів підготовки спеціалістів.
Заступниця начальника управління у справах молоді та спорту Рівненської обласної військової адміністрації Наталії Чигир потрапила на тренінги ще далекому 2014 році: «Я стала головним спеціалістом з молодіжної політики. Після тренінгу я зрозуміла, що цю програму треба розвивати в нашій області. Ми почали контактувати з міністерством, щоб проводити ці тренінги на місцевому рівні».
Наталія змогла інтегрувати тренінг як обов’язковий пункт в обласну програму підтримки молоді. Але підкреслює, що одним з найважливіших завдань залишається формування мережі відповідальних молодих працівників: «Базовий тренінг є своєрідним відбором. Люди, які проходять його, або залишаються в молодіжній політиці, або відходять в інші сфери. Нам потрібні люди, які будуть хотіти працювати в цій сфері».
Оскільки це програма неформальної освіти, вона побудована на методах інтерактивної взаємодії, практичних завданнях, обміні досвідом між учасниками та учасницями.
Пілотний базовий тренінг відбувся 1 жовтня 2014 року у місті Дніпро. Найперша програма складалася із чотирьох модулів, що на той час вважалися корисними для спеціалістів сфери: сутність молодіжної політики, соціальне замовлення, проєктний менеджмент та персональні компетенції. З часом ці теми змінилися, і зараз «базовий» (як його називають тренери) має три модулі: Молодіжна політика, Молодіжна робота і вивчення потреб молодих людей, Компетентності фахівців.
Групи учасників та учасниць від самого початку вирішили формувати за принципом «50 на 50» — з представників державного та громадського секторів рівною мірою. Так вони могли ділитися досвідом і налагоджувати зв’язки, а також дізнатися про проблеми у сферах одне одного. В результаті після повернення до своїх регіонів державні службовці та представники молодіжного середовища могли реалізувати спільні ініціативи через повагу та розуміння.
«Ця програма важлива, оскільки запроваджує новий підхід до роботи з молоддю. Якщо подивитися на попередні роки, то молодіжна діяльність часто зводилася до розважальних заходів — концертів, фестивалів. З появою молодіжних працівників і працівниць це стало історією об’єднання молоді для досягнення різних цілей, часто соціальних чи економічних, а також для активного залучення молоді у громади», — підкреслює Олександр Ярема, Державний секретар Кабінету міністрів.
Якщо за перші два роки провели десять всеукраїнських тренінгів базового рівня, залучивши 189 учасників, то вже у 2024 році за рік провели понад 55 тренінгів із 1100 випускниками та випускницями. Нині програма загалом налічує понад 7 тис. учасників.
Завдяки базовим тренінгам, які за 2015-2016 роки провели в різних містах України, ініціатива розширилася на регіони — стало очевидним, що є запит. Учасники програми показували високу мотивацію та бажання співпрацювати з колегами з різних містечок і сіл. Це дозволило формувати спільноту молодіжних працівників, яка об’єднала ініціативних і професійних людей, готових працювати на благо української молоді.
Анжела Тимченко, директорка Ніжинського міського молодіжного центру та голова правління громадської організації «Лабораторія ініціативної молоді», у жовтні 2016 року вперше взяла участь у тренінгу для молодіжних працівників Чернігівщини. Тоді ще психологиня, вона дізналася про те, як розробляти проєкти з учнівським самоврядуванням і використовувати різні шляхи залучення молоді. Завдяки цьому вперше вдалося отримати фінансування з місцевого бюджету та налагодити діалог з місцевою владою. Нині пані Анжела сама є тренеркою програми «Молодіжний працівник», а про початок цього шляху згадує:
«Це було саме те, що я шукала. Я усвідомила, що з молоддю можна і треба працювати по-іншому. Я почала запитувати їхні думки, працювати спільно, планувати заходи разом. Якби не тренінг програми “Молодіжний працівник”, я, можливо, не дізналася б про ці можливості».
Тим часом організатори програми працювали над її інституалізацією, тобто визнанням на державному рівні. Першим важливим досягненням стало включення програми «Молодіжний працівник» до Державної цільової соціальної програми «Молодь України» 2016-2020 років. Так з’явився конкретний показник та запит від держави — державні службовці й фахівці, які працюють з молоддю, повинні підвищувати свою кваліфікацію через цю програму.
Тоді ж започаткували Конкурс кращих практик молодіжної роботи, а у Харкові відбувся перший Форум молодіжних працівників і працівниць. Ініціативи одразу стали щорічними подіями, на які багато спеціалістів очікували весь рік. У 2024 році Форум молодіжних працівників та працівниць трансформувався у Форум молодіжної роботи, залучивши близько 300 учасників та учасниць. А переможцями Конкурсу кращих практик 2024 року із впливом на національному рівні стали доволі відомі проєкти: «Діалоги перемоги» з організацією тематичних діалогових сесій молодіжних рад; «Не дрібниці» — платформа анонімної ментальної підтримки для молоді; «Impactpreneurship 2.0» – онлайн-навчання для молодих українців та українок, які бажають створити повністю соціальний бізнес.
У 2018 році Міністерство молоді та спорту затвердило Порядок реалізації програми «Молодіжний працівник». Завдяки цьому вона набула офіційного статусу в системі державної молодіжної політики і її діяльність можна було фінансувати з держбюджету. Але тільки у 2021 році поняття «молодіжний працівник» буде закріплене у законі України «Про основні засади молодіжної політики». Працювали над цими змінами саме розробники та випускники програми «Молодіжний працівник». І знадобиться ще два роки, щоб Національне агентство кваліфікацій у 2023 році затвердило професійний стандарт за професією «Фахівець з питань молоді (молодіжний працівник)», офіційно позначивши молодіжного працівника як професію.
Цей комплексний підхід дозволив суттєво покращити інфраструктуру — молодіжні центри та простори створювалися коштом місцевого бюджету, завдяки підтримці міжнародних партнерів і за фандрейзингові гроші. А центри та люди, які працюють в них, стали показником привабливості міста або села для життя. Є молодіжний центр — є ініціативи від та для молоді, а також активне дозвілля.
Програма в часи повномасштабного вторгнення
З лютого 2022 року Молодіжні центри по всій країні трансформувалися у гуманітарні хаби. Хтось трудився у сфері забезпеченні логістики, хтось координував волонтерські ініціативи, хтось займався закупівлею продовольства та речей першої потреби. Частина молодіжних працівників і працівниць відправилися боронити країну від ворога, а ті, хто залишився в тилу, активно допомагали та збирали кошти на потреби армії.
Попри те, що кількість тренінгів скоротилася, програма все одно продовжувала працювати. У 2022 році спільнота молодіжних працівників спілкувалися про виклики роботи в умовах близькості до лінії бойових дій і на деокупованих територіях, а також співпраці з молоддю, яка пережила травматичний досвід. Виник запит на оновлення багатьох форматів.
У 2023 році програма стартувала оновленою в багатьох аспектах. Організатори прагнули зберегти якість навчання та додати нові акценти. Особлива увага стала приділятися безбар’єрності та інклюзії, так з’явився тренінг «Життєстійкість в умовах криз 2.0». В базовій частині також відбулися зміни, подекуди неочевидні. Наприклад, з них прибрали вправи з повітряними кульками, які для когось в наших реаліях можуть стати тригером, якщо раптово гучно лопаються. У 2023 році також відбувається зміна у керівництві програми: замість Державного інституту сімейної та молодіжної політики програму стала адмініструвати ДУ «Всеукраїнський молодіжний центр».
Для тих, кого цікавий молодіжна робота, у 2024 році ПРООН разом із Мінмолодьспорту створили онлайн-курс на Дія.Освіта «Молодіжна робота: від теорії до практики». Цей курс дає можливість без проходження базового тренінгу розібратися в термінології, нюансах законодавства та основних принципах молодіжної роботи. І головне — зрозуміти, чи є бажання і зацікавленість розвиватись далі в цьому напрямку.
Розвиток громадянського суспільства за будь-яких умов
Програму довелося адаптувати під сучасні реалії та враховувати виклики, пов’язані з деокупованими територіями, реінтеграцією військовослужбовців та поверненням молоді з-за кордону тощо. Так, команда проєкту Ради Європи «Молодь за демократію в Україні. Фаза ІІ» створила спеціалізований тренінг «Молодіжна робота, інформована про травму». А ПРООН у 2025 році планує розробити курс щодо молодіжної роботи з молодими ветеранами та ветеранками.
Попри постійні кризові коливання, програма за ці 10 років роботи стала ефективним інструментом розвитку громадянського суспільства в Україні, маючи неабиякі досягнення:
‣ Створення платформи для розвитку молодіжних лідерів і фахівців, які є агентами змін вже сьогодні. Програма «Молодіжний працівник» докорінно змінила підходи до роботи з молоддю та її залучення в різні процеси розбудови суспільно-політичних процесів на місцевому і національному рівнях;
‣ Згуртування активної та свідомої молоді, яка отримує знання та навички для громадської участі та розвитку демократії. Вже на цьому етапі молоді чоловіки та жінки розуміють, як працює законодавство, які вони мають права та свободи, й завдяки яким крокам можуть змінювати суспільство на краще;
‣ Формування спільноти фахівців, які сприяють співпраці між молодими людьми, ГО та державою. Це нова генерація молодіжних працівників та працівниць, які стають лідерами громадських ініціатив, просуваючи ідеї демократичного розвитку та залучаючи більше молодих людей до активної громадянської позиції.
«Якщо мене запитають, які основні досягнення програми молодіжних працівників, то я скажу, що це той клей, який об’єднує молодіжну спільноту. Програма дозволяє людям знайти однодумців або партнерів», — підсумовує експертка з молодіжної політики, координаторка програми «Молодіжний працівник» (2016-2018), Анна Острікова.
‣ Створення стандартів молодіжної роботи та відповідної нормативної бази на державному рівні. Тепер в законодавстві є визначення молодіжної роботи та молодіжного працівника, що суттєво покращує статус та реалізацію політики в цій сфері;
‣ Розбудова міжнародної співпраці з українськими фахівцями. В межах програми відбувалися обміни та презентації програми за кордоном. Зокрема, з Францією та Німеччиною. Участь у таких заходах дозволила українським молодіжним працівникам і працівницям представити свою роботу на європейському рівні.
‣ Тісна співпраця з міжнародними партнерами. Якщо на початку формування програми Міністерство молоді та спорту мало підтримку тільки від команди ПРООН, то з роками програма стала органічно розширювати коло партнерів. За 10 років програма залучила понад десяток партнерів. Завдяки ЮНІСЕФ були підтримані базові тренінги. Фонд народонаселення ООН допоміг розробити курс «Життєстійкість молоді в умовах кризи», а разом із Волонтерами ООН програма створила програму «Залучення та координація волонтерів». Таких прикладів безліч, й щоразу підтримка партнерів відкриває нові можливості для посилення впливу програми на локальному та національному рівнях.
Поки в країні існує молодь і хоча б одна організація або група людей зацікавлена у її розвитку, потреба в молодіжних працівниках залишатиметься», — Анна Острікова, молодіжна працівниця, тренерка першої хвилі програми.
За десять років програма зазнавала як потужних поштовхів для розвитку, так і важких випробувань та перевірку на міцність. Найостанніший виклик повномасштабного вторгнення безперечно формує нові теми та формати роботи, на які програма повинна реагувати, допомагаючи спеціалістам зі сфери молодіжної роботи створювати сприятливі умови для розвитку молодих людей у будь-яких умовах. Увага до навичок, цінностей та планів молодих людей зараз стоїть гостро, адже це питання демографічного стану країни наступних років, а отже і питання економіки, обороноздатності, іміджу країни.
Чи не найголовніша задача всієї програми — сформувати на місцевому рівні розуміння того, наскільки важливою є роль молодих людей для подальшого розвитку громади. Та й на рівні держави також, адже інвестиції в роботу з молоддю зараз конвертуються у добробут країни в майбутньому. Як зазначають представники проєкту, робота за цими напрямками вже активно проводиться — зокрема, це є відповіддю програми на виклики сьогодення.
Стаття підготовлена в медах співпраці з проєктом ПРООН «Підтримка громадянського суспільства та молоді», що реалізовується за фінансування Міністерства закордонних справ Данії.