Ззовні — просто автомобіль. Всередині — команда FRIDA, об’єднана прагненням допомогти. Вони їдуть туди, де немає лікарень, де «прилітає», але живуть люди, які досі чекають на лікування й звичайну людську увагу. За підтримки проєкту «Посилення постраждалих від війни громад України через місцеві ініціативи (EMPOWER)», що фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Євросоюзом та впроваджується GIZ Ukraine, команда FRIDA Ukraine перетворює шлях на медичну артерію, якою знову пульсує життя.
Зупинка 1. Тернувате (Запорізька область)
За повідомленнями керівника Запорізької ОВА Івана Федорова, 16-го серпня 2025 року російські війська завдали понад 500 ударів по десяти населених пунктах області. Під обстрілами знову опинилося Гуляйполе — артилерійські удари та атаки FPV-дронами вже стали там звичними. Але всього за двадцять кілометрів звідти відбувалася зовсім інша історія — історія, що змінила життя 67-річної Василини Сущенко.
У село Тернувате, де мешкає жінка, приїхала команда FRIDA Ukraine — місія лікарів-волонтерів, які надають медичну допомогу на прифронтових територіях. Вони розгортають мобільну амбулаторію, де місцеві можуть отримати консультації фахівців і ліки.
Пані Василина страждала на біль у спині й постійні напади нудоти вже півтора року. Раніше вона їздила до районного центру в Новомиколаївку, де їй зробили УЗД і сказали, що це наслідки проблем із підшлунковою. Жінці порадили дієту, та попри всі зусилля ставало дедалі гірше. За останні два місяці до приїзду місії жінка майже не могла їсти, спати, а ходити ставало нестерпно важко. У таких умовах її шансом стала виїзна місія FRIDA.
У селах про приїзд медиків дізнаються завчасно — через сарафанне радіо. У цій громаді команда була не вперше, тож місцеві готувалися до зустрічі. Для пані Василини 16 серпня стало першим знайомством із командою. Односельці розповідали про свій досвід і переконували: варто спробувати. Через біль у спині та слабкість Василина попросила знайомих зайняти їй чергу — о шостій ранку була вже десятою.
Під час тріажу пані Василина отримала направлення до трьох фахівців — кардіолога, офтальмолога та лікаря УЗД. Саме останній прийом став вирішальним: обстеження виявило першопричину скарг пацієнтки — велику кісту яєчника, що викликала підозру на онкологічний процес, та гострий холецистит.
Голова місії, лікарка-невролог Марина Лєснік згадує: «Стан був ургентний. Кіста могла розірватися будь-якої миті — і це могло закінчитись трагічно».
Діагноз підтвердила лікарка УЗД Олена Гармашова. Для Василини це було полегшенням — нарешті вона знала, що відбувається з її тілом. Команда FRIDA одразу домовилася з колегами в Запоріжжі: там були лікарі, готові прийняти пацієнтку. З допомогою місцевої громади Василина дісталася до міської лікарні. Там після додаткових обстежень було вирішено робити подвійне втручання – видалення жовчного міхура та пангістеректомію (видалення кістоми з яєчниками та маткою). Операція тривала майже 6 годин — і пройшла успішно.
Сьогодні пані Василина почувається добре, дотримується дієти й повертається до звичного життя, щоправда, вже не вдома. Жінці довелося евакуюватися до рідних у Польщу, адже село Тернувате під постійними обстрілами, зі зниклим зв’язком і перебоями світла. У хаті пані Василини вибило вікна та пошкодило дах.
«Я сама понад двадцять років працювала санітаркою, — розповідає жінка. — Я бачила, як скорочується медичний персонал, як закриваються відділення. Залишився один сімейний лікар, який приїздив до нас раз на тиждень».
Зараз пані Василина відновлюється та вишиває. Звичка дитинства переросла у пристрасть, тож вона навіть отримала сертифікат майстрині народної вишивки. Жінка вірить: повернеться і зустрінеться з лікарями, які врятували їй життя, — зокрема з капітанкою Мариною Лєснік. Марина, що спілкується з хірургом, передала хорошу звістку: гістологічне дослідження Василини виключає наявність онкозахворювань, тож пацієнтка нині здорова.
Її історія — лише одна з тисяч, які показують, наскільки важливою стала присутність проєкту EMPOWER у прифронтових регіонах.
Місії FRIDA об’єднують лікарів різних спеціальностей: терапевта, гінеколога, кардіолога, офтальмолога, стоматолога, спеціаліста з УЗД. Їх очолює капітан — досвідчений лікар-волонтер. Часом до виїздів доєднуються авто мобільної стоматології та гінекології. Вони прибувають у локацію, узгоджену з місцевою владою і розгортають «поліклініку». Працюють у приміщеннях амбулаторій, школах або інших будівлях. На місці місія діє оперативно: волонтери визначають, де буде робоче місце кожного лікаря, готують стіл реєстрації, фармацію, заносять портативну техніку та обладнання.
Після офіційного старту прийому пацієнти реєструються, проходять тріаж і скеровуються до профільних лікарів. Далі — консультації, обстеження, надання медичної послуги. Насамкінець людина йде у фармацію, де за наявності необхідні ліки їй видають безплатно. Пацієнт отримує висновок усіх лікарів, які його оглядали, у роздрукованому вигляді. Команда обліковує кожного пацієнта, щоб у разі повторного звернення бачити динаміку й мати точне уявлення, як змінилась клінічна картина.
За кожною такою поїздкою стоїть невидима частина роботи — планування маршрутів, узгодження з органами влади, моніторинг безпекової ситуації, пошук коштів на пальне, проживання та харчування команди, технічна підтримка. Завдяки фінансуванню проєкту EMPOWER, що реалізується GIZ Ukraine, FRIDA Ukraine змогла забезпечити стабільну присутність у двох регіонах — Сумщині та Запоріжжі. Місії стали регулярними: мешканці віддалених громад змогли отримати повноцінні огляди кілька разів на рік. Це вже не точкова кризова допомога, а довгострокова підтримка.
Зупинка 2. Матвіївка (Запорізька область)
Ситуація, у якій жила Тернуватська громада, не унікальна. Подібні виклики має й Матвіївська громада на Запоріжжі. Тут мешкає близько 9 тис. людей, із них 2 тис. — переселенці.
Керівниця місцевої амбулаторії Мирослава Третьякова розповідає, що громада складається з 12 населених пунктів, але лікарів катастрофічно бракує:
«У Матвіївці — лише два сімейних лікарі, у Кам’яному — один. Вузьких фахівців у нас не було ніколи. Люди часто не мають із ким підписати декларацію і змушені їздити до міста, але це не для всіх можливо. Тому приїзди FRIDA для нас — як свято».
За останній рік команда лікарів-волонтерів була тут чотири рази. Це дало змогу відстежувати стан пацієнтів, які зверталися повторно. Загалом медики оглянули 508 людей, із них 124 зʼявилися на повторні огляди. Лікарі могли оцінити динаміку лікування, підтримувати контакт і коригувати призначення.
Серед постійних пацієнтів — пані Катерина Андріївна. Вона прийшла вже втретє: «Це найкращі лікарі — доброзичливі, розумні, уважні. ЛОР допоміг мені за три тижні позбутися хвороби, яку я мала п’ять років. Ендокринолог теж дуже допоміг. А ще вони дають безплатні ліки — це неоціненно для пенсіонерів. Ліки зараз дорогі. Дуже дякую за ставлення. Приходити до таких фахівців — одне задоволення».
Зупинка 3. Шосткинська громада (Сумська область)
Сумщина — ще одна точка на карті маршруту місій FRIDA. За перше півріччя 2025-го область була другою в країні за кількістю повітряних тривог — вони лунали 867 разів. Лише у травні, через наближення ворога та посилення обстрілів, було евакуйовано понад 56 тис. мешканців. Попри небезпеку, медики-волонтери продовжували вирушати у прифронтові громади, щоб надавати допомогу тим, хто залишався.
19–20 липня 2025 року команда здійснила чергову місію і надала понад 700 медичних послуг мешканцям сіл Вороніж і Чапліївка. Ця місія припала на одну з найпотужніших атак по району за все літо. У ніч проти 19 липня Шосткинська громада пережила масований обстріл: ворог випустив по місту десятки дронів-камікадзе та щонайменше шість КАБів. Атака тривала понад чотири години.
«Ми тільки заселилися у Шостці, коли почалися вибухи. О дванадцятій ночі все місто здригнулося. Ми спустилися в укриття, потім знову — атака тривала, а за нею почалася гроза. Ми сиділи в підвалі до четвертої-п’ятої ранку, ніхто не спав. Місцеві казали, що на їхній пам’яті такого ще не було — нарахували 28 “Шахедів” за ніч», — згадує ендокринологиня й капітанка виїзду Анастасія Черноіван.
Через безпекову ситуацію команда вирішила перенести місце ночівлі подалі від Шостки. Завдяки підтримці голови громади волонтерів тепло прийняли в селі Клишки — організували ночівлю в місцевій школі.
«Це вже наш повторний приїзд до цих локацій за останні два місяці. Люди реагували спокійно, були організовані, хоч у Чапліївці спочатку панував невеликий хаос через великий наплив охочих потрапити на прийом. Але всі, хто записався, отримали консультації та допомогу», — розповідає Анастасія Черноіван.
За словами команди, попри близькість до лінії вогню, в громадах зберігається гострий запит на медичну допомогу — особливо там, де складно дістатися до районного центру чи звернутися до вузьких спеціалістів.
22 тис. км — це шлях співпраці між FRIDA Ukraine та EMPOWER, який об’єднав медиків, громади й партнерів. Це невпинний рух турботи триває, щоб у кожному селі хтось почув слова, що дарують справжню надію: «Вас огляне лікар».












