«Машинне навчання та інший штучний інтелект, ймовірно, значно розширять військові можливості. Експерти прогнозують військову адаптацію вже через п’ять років. Це технологія, яку наші опоненти використовуватимуть проти нас, і нам необхідно дістатися туди першими», — сказав ще у 2018 році Марк Міллі, американський воєначальник та головний військовий радник президента США. 

І мав рацію. Адже сьогодні штучний інтелект є одним із ключових ресурсів у веденні бойових дій. Завдяки швидкій обробці величезних обсягів інформації він дозволяє краще бачити ворога, передбачати його дії й завдавати удари сильніше, влучніше, оперативніше. А якщо поєднати квантові обчислення, ШІ та робототехніку, можна отримати такий рівень потужності, що змінює війну докорінно. І сторона, яка має такі ресурси, матиме й перевагу у війні. Про це знову сказав Марк Міллі, але вже торік і вочевидь з огляду на те, яких видимих результатів досягнув штучний інтелект у військових операціях за останній час. 

Дійсно, з одного боку, ця технологія може зробити бойові дії набагато ефективнішими — наприклад, через розширення ролі БПЛА зі штучним інтелектом як на небі, так і на землі й у воді. Скажімо, Міністерство оборони США вже експериментує з ШІ, що зможе керувати модифікованим винищувачем F-16. Або от ще один американський проєкт, який зараз у стадії розробки, — програма ВПС США Next Generation Air Dominance. Згідно з нею, близько 1000 безпілотників працюватимуть разом із 200 пілотованими літаками. 

З іншого боку, програмне забезпечення, кероване штучним інтелектом, може змусити великі держави скоротити вікно прийняття рішень до хвилин замість годин чи днів. На ШІ можуть почати поступово покладатися як на частину командування, адже він працює набагато швидше, ніж люди. І якщо Пентагон заявив, що Міноборони США не планують інтегрувати можливості ШІ у ядерне командування та управління, чи зроблять те ж саме китайці та росіяни — невідомо.

Види ШІ у конфліктах

Ще у 2019 році американський аналітичний центр RAND запропонував розділити використання штучного інтелекту у військових цілях на три категорії: Enterprise AI, Operational AI та Mission-Support AI.

Enterprise AI стосується програм, які використовують у добре контрольованому та порівняно незагрозливому середовищі, де темп обробки інформації та ухвалення рішень є відносно спокійними. Серед прикладів таких ШІ-програм — системи управління фінансами чи персоналом або керування медичними записами для військовослужбовців із підтримкою штучного інтелекту. 

Operational AI охоплює ті ШІ-програми, які використовують у динамічному, невизначеному і частково неконтрольованому середовищі. В цьому випадку деякі ресурси можуть бути набагато більш обмеженими, темп обробки інформації та ухвалення рішень — набагато швидшими, а ризик невдачі — більш критичний. Прикладом Operational AI є відома всім нам система протиповітряної оборони Patriot. 

І десь посередині між цими двома категоріями є Mission-Support AI — це системи інтернет-моніторингу, планування та логістики з підтримкою штучного інтелекту. Зокрема, проєкт Пентагону Project Maven покликаний використовувати машинне навчання, щоб допомагати людям аналізувати велику кількість зображень із відеоданих, зібраних дронами.

Штучний інтелект на війні в Україні

З весни 2023 року в Україні діє цілий кластер підтримки Defense Tech розробок — Brave1. Серед напрямів його роботи: засоби ураження, захист та безпека, безпілотні апарати, логістика, роботи, розмінування, кібербезпека, розвідка, навігація та медичне забезпечення. За півтора року роботи кластер вже підтримав близько тисячі проєктів. Є серед них і ті, що працюють із роботизацією та штучним інтелектом.

Наприклад, робот Воля-Е вже евакуював понад 100 поранених і полеглих військових. Тільки впродовж одного тижня боїв на Донецькому напрямку він зміг вивезти близько 20 поранених.

Одна з важливих місій ШІ-систем — збір розвідданих та спостереження. БПЛА, оснащені камерами та датчиками на базі штучного інтелекту, широко використовують для розвідувальних місій, щоби отримувати дані та зображення в реальному часі. 

Також системи ШІ навчені розпізнавати техніку та пересування військ. Завдяки цьому військовим вдається обробляти величезні обсяги інформації про поле бою, що було б неймовірно складним завданням без використання штучного інтелекту.

Та не лише поле бою, а й кіберпростір завдячує ШІ. Системи можуть виявляти певні шаблони, що вказують на кібервторгнення, а отже — автоматично реагувати на загрози й навіть визначати потенційні вразливості в мережі. 

Існує чимало потужних стартапів від українських розробників, які допомагають у цій боротьбі — як-от LetsData, Osavul та Mantis Analytics. Вони аналізують великі обсяги даних соціальних мереж, щоби виявити мережі, пов’язані з Кремлем, і відстежити наративи дезінформації. ШІ дає їм можливість активно реагувати та організовувати превентивні інформаційні кампанії. 

Mantis Analytics взагалі спочатку зʼявився як волонтерська ініціатива, яка долучилась до спротиву російській пропаганді в інформаційному полі. А згодом стала максимально впливовим ШІ-інструментом — команда навіть почала співпрацювати з Радою національної безпеки та оборони, готуючи для неї звіти про російський інформаційний вплив. 

Технологія працює на чотирьох етапах. На першому фахівці збирають дані із соцмереж та ЗМІ, потім обробляють їх та ділять на фізичні й ментальні події. Фізичні стосуються інформації про реальні явища — наприклад, влучання кудись ракети. А ментальні — загалом спрямовані на зміну публічної думки й не обовʼязково з привʼязкою до якоїсь події. На третьому етапі штучний інтелект виділяє певні тенденції в російських наративах, а на фінальному долучаються вже люди, які розміщують аналіз на платформі у форматі звіту чи карти. Так, скажімо, завдяки Mantis Analytics вдалося вчасно помітити, як росіяни розгортають дезінформаційну кампанію щодо нібито перебування іноземних військових на Азовсталі — й перебити її.

Ще одна українська розробка, яку створили учасники кластера Brave1, — система на базі ШІ для збору розвідувальних даних, що має назву Griselda. Вона обробляє тисячі повідомлень із супутників, безпілотників, соцмереж, ЗМІ, зламаних баз даних ворога тощо. І від появи інформації в системі до її отримання минає лише 28 секунд. Цю технологію інтегрували в систему ситуаційної обізнаності Delta, а також, зокрема, у застосунки «Броня», «Кропива», «Укроп» та «ГісАрта», якими користуються артилеристи й танкісти. Загалом команда розробників співпрацює з кількома підрозділами ССО, ЗСУ, СБУ та Міноборони.

Торік військовослужбовці Нацгвардії разом з українською компанією devDroid.tech провели випробування бойового модуля ТГП. Його особливість — турель віддаленого управління зброєю зі штучним інтелектом для розпізнавання живої сили противника та її знищення. Турель — це така спеціальна установка для кріплення та застосування у бойових умовах кулемета, гармати чи ракет. 

За допомогою алгоритмів ШІ бойовий модуль ТГП шукає, виявляє та супроводжує ціль автоматично і розраховує балістику. Оператору ж тільки залишається дати команду і ТГП відкриє вогонь. Так бойовий модуль може захищати опорні пункти від FPV та розвідувальних дронів, прикривати особовий склад і відволікати на себе вогонь противника.

Штучний інтелект приходить на допомогу і в розмінуванні території. Цим зокрема займається українська компанія UADamage, яка з початку вторгнення оцифровує пошкодження та приорітизує заміновані території для подальшої роботи державних органів.

Перше, що робить команда, — оцифровує супутникові дані для пошуку кратерів та траншей по всій Україні. Наступний крок — візуальна інспекція за допомогою дрона, який виявляє пластикові, касетні та протитанкові міни на землі. А третій рівень даних — це вибухонебезпечні предмети під землею, які шукають з використанням магнітометра, термокамери, мультиспектральної камери, хімічних сенсорів та металошукачів. 

«За допомогою супутникових даних ми оцифровуємо кратери, траншеї та інші елементи, які знаходимо, і накладаємо на карту кадастрового реєстру. Так ми дозволяємо таким органам, як Міністерство оборони, визначитися з пріоритетними територіями для подальшого опрацювання», — розповідає засновник UADamage Віталій Лопушанський. 

А українська компанія ReThink навчила штучний інтелект розпізнавати будівельні матеріали в пошкоджених будівлях Бучі на основі даних із відкритих джерел і зображень з дронів. Ця інформація дозволяє уряду спланувати найефективніший спосіб відновлення. 

Ще один напрямок, де допомагає штучний інтелект — розвідка. Завдяки ШІ-платформі Avengers, яку розробив Центр інновацій Міноборони, щотижня вдається виявляти 12 тис. одиниць ворожої техніки. Це стає можливим шляхом автоматичного аналізу відео з дронів та стаціонарних камер і дозволяє операторам ухвалювати рішення набагато швидше та ефективніше.

За словами заступниці міністра оборони з питань цифровізації Катерини Черногоренко, за обсягом відеоданих з ворожою технікою платформа Avengers є унікальною навіть на світовому рівні. У найближчих планах Центру інновацій — продовжувати навчати цю ШІ-модель. Щоби якість розпізнавання різноманітної ворожої техніки ставала ще кращою навіть у складних умовах — наприклад танків, прихованих у лісових масивах, або БМП, що рухаються ґрунтовими дорогами.

Дрони зі штучним інтелектом так само є надважливим ресурсом для українського війська. ШІ допомагає українським ударним безпілотникам обходити російські системи РЕБ — наприклад, FPV з так званим донаведенням уразить ціль навіть якщо через перешкоди зв’язок з оператором буде втрачено. 

Торік до експлуатації допустили комплекс БПЛА Saker Scout, який має програмне забезпечення на основі ШІ. Він складається з одразу декількох безпілотників. Один із них — розвідник, що може самостійно розпізнавати навіть замасковану ворожу техніку, визначати її координати та передавати інформацію на командний пункт. Головна задача — навести на цілі FPV дрони-камікадзе, що також є частиною комплексу. Ба більше, Saker Scout є стійким до ворожих засобів РЕБ.

Найприємніші для українського ока кадри вибухових ночей у РФ також забезпечує штучний інтелект. Є такі українські ударні безпілотники великої дальності «Лютий» і наводяться вони на ціль із високою точністю саме завдяки ШІ. Він допомагає дронам орієнтуватися та уникати перешкод. «Лютий» може в реальному часі коригувати напрямок польоту, порівнюючи побачені обʼєкти з мапою, закладеною в компʼютер. 

Загалом в Україні є кілька стартапів, які розробляють системи штучного інтелекту для управління величезним роєм безпілотників. Розробка таких БПЛА переважно розділена на візуальні системи, які допомагають ідентифікувати цілі, наводити на них безпілотники та картографувати місцевість для навігації. А також — складніші програми, які дозволяють БПЛА працювати у взаємопов’язаних «зграях».

Над цим зокрема працює український оборонний стартап Swarmer, що розробляє програмне забезпечення, яке й об’єднує дрони в мережу. Рішення можуть бути реалізовані миттєво в усій групі, а людина втручається лише для того, щоб дати зелене світло автоматичним ударам. Автоматизація допоможе захистити операторів, які діють поблизу лінії фронту і є пріоритетною ціллю для ворога. 

Варто зазначити, що вперше дрон самостійно прийняв рішення завдати удару по людині ще у 2021 році у Лівії — тоді ударний квадрокоптер Kargu-2 вистежив противника і ліквідував його без втручання оператора.

Військовий ШІ різних країн

Великий внесок у допомогу український військовим робить американська корпорація Palantir. Основний продукт, який вона надала Україні, — модульна система Palantir Edge AI. Джерела інформації про певну місцевість обробляються автоматично й відображаються на карті. Це значно економить час і ресурси військових, адже візуалізація місцевості — взагалі один із найпопулярніших запитів. А ще штучний інтелект Palantir, який натренований на OSINT-розслідування, допомагає з викриттям воєнних злочинів. До речі, крім війни в Україні, Palantir використовували американські військові в Афганістані для прогнозування нападів повстанців. 

Штучний інтелект допомагає нам і у контррозвідці, обробляючи великі масиви даних для виявлення потенційних шпигунів. Від початку повномасштабного вторгнення в Україні активно використовують американську технологію розпізнавання облич Clearview AI. Програмне забезпечення зокрема дає змогу ідентифікувати російських злочинців на основі величезної бази даних із фотографіями. Наприклад, торік завдяки Clearview AI українські прикордонники змогли визначити 50 людей, причетних до викрадення дітей з України. Технологію використовують і для виявлення російських агентів. 

«Одним із цікавих кейсів використання ШІ Clearview був випадок, коли в українському госпіталі знайшли чоловіка, який стверджував, що він — український солдат, який пережив контузію чи якусь травму і все забув. Лікар надіслав нам фотографію, і ми змогли ідентифікувати його за лічені хвилини. Знайшли його профіль у соціальній мережі й встановили, що він росіянин. І, звісно, притягнули його до відповідальності», — розповідав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Є й цікаві зразки, які поки в Україну не надійшли. Наприклад, один з останніх австралійських винаходів — автономний підводний човен Ghost Shark, який влітку вже передали на тестування до Штатів. У його операційну систему, розроблену для оборонних цілей, закладений штучний інтелект. Система використовує дані з різних сенсорів, комп’ютерне бачення і машинне навчання. А сам Ghost Shark здатний вести спостереження, збирати розвіддані й, що важливо, завдавати ударів.

У США ж навесні цього року випробували модифікований винищувач F-16, керований штучним інтелектом. Алгоритми дозволили ШІ вивчити всі потенційні маневри літака, його обмеження і максимальні можливості, які у звичайних умовах залежать від людського фактора. А під час імітації повітряного бою керований ШІ F-16 здійснював протиракетні маневри та вихід на певні кути атаки противника.

Крім того, влітку армія США у співпраці з компанією SandboxAQ почала використовувати штучний інтелект для вдосконалення розробки сплавів для бронетехніки та акумуляторів. Військові використовуватимуть програмне забезпечення, щоб розробити вдосконалені хімічні речовини для електромобілів, безпілотників, портативних акумуляторів тощо. Це має покращити продуктивність, радіус дії, безпеку та можливості швидкої зарядки й одночасно зменшити витрати та вплив на навколишнє середовище. Так само це програмне забезпечення планують застосовувати для розробки нових сплавів для бронетехніки армії США.

Штучний інтелект використовують і в навчанні військових. Наприклад, у Великій Британії солдати Королівського логістичного корпусу вдосконалюють навички водіння та здатність справлятися з вогнем завдяки спеціальній системі Virtual Combat Convoy Trainer. Вона моделює місії та створює реалістичні сценарії навчання за допомогою ШІ. А от у США військовим викладають курс із тактичної бойової допомоги пораненим через платформу Cerego. Завдяки штучному інтелекту та машинному навчанню вона дозволяє скоротити час навчання військових з 12 до 6 годин.

А тут варто прочитати про те, як сучасні технології та підходи застосовує в навчанні українська школа «Боривітер», що вже навчила понад 26 тис. військових.

Штучний інтелект у збройних конфліктах по світу

У 2021 році Армія оборони Ізраїлю назвала 11-денний конфлікт у Газі першою у світі «війною штучного інтелекту». Тоді ЦАХАЛ використовував ШІ для визначення ракетних пускових майданчиків і розгортання груп безпілотників. 

Сьогодні ж Ізраїль продовжує вбудовувати системи ШІ у свої військові операції. Армія оборони використовує штучний інтелект для вибору цілей для авіаударів, виконання рейдів та організації матеріально-технічного забезпечення. Для цього Ізраїль залучає бойову систему Fire Factory. Вона використовує дані про схвалені військовими цілі для розрахунку навантаження боєприпасів, визначення пріоритетів і призначення цілей літакам та безпілотникам. 

Прихильники цієї системи кажуть, що алгоритми можуть перевершити людські можливості й допомогти військовим мінімізувати втрати. А от критики попереджають про потенційно смертельні наслідки використання дедалі більш автономних систем. 

«Те, що раніше займало години, тепер займає хвилини, і ще кілька хвилин для перевірки людиною. З такою ж кількістю людей ми робимо набагато більше», — сказав полковник Урі, який очолює підрозділ цифрової трансформації армії Ізраїлю.

Інша система на основі штучного інтелекту, яку застосовує ЦАХАЛ, має назву The Gospel. Вона допомагає військовим ідентифікувати ворожих комбатантів і обладнання. За допомогою штучного інтелекту і через швидку автоматичну обробку актуальних розвідданих система видає рекомендації для шукача цілей.

Окрім ідентифікації цілей, ЦАХАЛ використовує штучний інтелект для картографування мережі тунелів, побудованих ХАМАС, за допомогою підземних безпілотників, які допомагають військовим під час атак.

Підсумок

Сьогодні Україна величезними кроками впроваджує технології й штучний інтелект у забезпечення нашого війська. Завдяки цьому воєнні операції вийшли за межі України, а їхні результати ми бачимо ледь не щодня, коли в якому-небудь Краснодарському краї вчергове вибухає склад з боєприпасами. Проте не варто забувати, що РФ так само не стоїть на місці, і шукає відповіді на кожну нову розробку українців чи наших країн-союзниць. Але допоки Україна лишається «військовою лабораторією штучного інтелекту», як на початку 2024-го сформулював Time, боротьба триває.