«Ясні очі» утворилися після початку повномасштабного вторгнення, у 2022 році. Спочатку це була група знайомих, які вирішили допомагати армії. Вони заглибилися у тему дронів й стали своєрідною розвідкою на аутсорсі. Приїжджали до різних підрозділів, літали, аналізували ситуацію на цій ділянці фронту, наводили артилерію — і потім їхали далі, до наступної ділянки й наступного підрозділу.

З часом вони все ж офіційно стали частиною Сил оборони. 

«Коли ми вже набралися досвіду і знань, то вирішили мобілізуватися до лав однієї з новостворених на той час бригад», — пояснює Георгій, командир «Ясних очей». 

До 2022 року він займався діджитал маркетингом, був СЕО кількох компаній. Тепер Георгій — СЕО одного з найефективніших підрозділів дронів на фронті.

«Ви там скажіть, що ми не якісь кіборги, ми звичайні люди, яким довелося просто встати і йти воювати. Бо інакше — гаплик», — просить він.

«Поліція каже: круто, але поїхали з нами»

Ми на Харківщині в полях посеред нічого. Під невеличким навісом на землі — з десяток різноманітних дронів. З кількох ящиків створене імпровізоване робоче місце, де перед монітором по черзі сидять бійці. На екрані — теж імпровізоване робоче місце, де перед монітором по черзі сидять бійці, тільки вид зверху, з дрона, який неприємно дзижчить десь у небі. Боєць відлітає трохи вбік, цілиться в невеличку білу мішень на землі й скидає муляж боєприпасу. За кілька секунд ми з землі бачимо, як він падає в парі десятків сантиметрів від цілі.

Більшість бійців «Ясних очей» — з креативних індустрій, і це накладає свій відбиток. За словами Георгія, завдяки цьому рішення приймаються значно швидше та ефективніше, і вони завжди намагаються вдосконалити структури, з якими стикаються. Крім того, тепер вони у складі «Хартії» — бригади, яка будувалася за принципом стартапу й славиться інноваційними підходами. Наприклад, саме вона здійснила перший в історії штурм виключно наземними й повітряними дронами.

Унікальну історію про історичний штурм читайте тут. 

У складі «Хартії» чимало людей, які були успішними в мирному житті. Але тепер вони змушені воювати. Георгій по черзі показує на хлопців, які возяться із дронами, і пригадує, чим вони займалися до повномасштабного вторгнення.

«У всіх нуль дотичності до армії. Це ось дитячий психолог. Це графічний дизайнер. Програміст, скільки у тебе стажу, 11 років? Ось цей хлопець жив у Польщі, але повернувся до України, щоб воювати. Євген у сільському господарстві займався інтеграцією дронів у захист рослин. Ну а Сергій у нас діджей».

Сергій — хлопець середнього зросту в худі, у нього невелика борідка і стильні окуляри. Йому 37. І він — дійсно досвідчений діджей, резидент культового дніпровського клубу Module.

«У мене вже 22 роки стажу в музиці. У нас була промогрупа 5025 DNB, постійно організовували вечірки, ганяли по всій Україні. Якось поїхав у Грецію виступити один раз, так застряг на три місяці. Бо весь час підходили з інших клубів: а давай ще у нас зіграєш, а давай у нас. Я ж не просто зводжу треки, у мене драм-машина, я наживо граю». 

Сергій виступав (насправді й виступає, але про це пізніше) під псевдонімом Petstep. 

«Я в університеті був дуже гулящий. І мене одногрупники називали Тварина, Animal. Потім це переросло вже у діджейський нікнейм: Animal. А далі я одружився — і було якось дивно, що я досі Animal. Тому став Pet — твариною, але домашньою. А Step — це, власне, драм-н-бейс і дабстеп, музика, яку я грав».

Тепер Petstep — це ще й військовий позивний.

До 2022 року Сергій займався також програмуванням. Коли почалася повномасштабна війна, використовував свої знання для DDOS атак на Росію. 

«У нас зі знайомими був чат, де ми координували дії. Виходило добре, поклали багато сайтів. Але коли почали сильно бити по Дніпру, я вивіз сім’ю за місто. Інтернету нормального не було, тільки мобільний через базову станцію. А DDOS все одно хотілося продовжити. Коротше, врешті я так багато пакетів вислав, що випадково цю базову станцію завалив, всі три провайдери лягли. Ну і ноутбук свій трошки засмажив. Таке».

Крім того, у Petstep був власний 3D-принтер. Паралельно з кібератаками він, як і багато інших ентузіастів, став експериментувати із друком спеціальних обвісів, які перетворювали цивільні дрони на прості, але ефективні бомбери. Ці деталі він передавав знайомим військовим. Сам їздив із ними на передову тестувати різні зразки. Щоби краще зрозуміти принципи роботи, теж почав відпрацьовувати скиди з дронів. 

«Тренуватися ходив на поле біля місцевої школи. Завжди усіх навколо попереджав, що не переживайте, буду тестувати різні моделі. Але комусь не сподобалося, викликали копів. Хто ти, що ти? Показую їм телефон, у мене там десятки чатів з військовими, як я їм допомагаю. Ну, кажуть, круто, але все ж поїхали з нами. Покликали ще й СБУ. Сиділи, розпитували мене. Врешті вже після 12 ночі СБУшник питає у поліції: він вам потрібен? Ні? Ну, тоді пішли, окремо поговоримо. Каже: такі люди у війську знадобляться. Зв’язав мене з Георгієм — він тоді разом із командою вже допомагав СБУ у сфері аеророзвідки. Так я і потрапив до “Ясних очей”».

«Не було відчуття, що я когось вбив. Це як фраг у грі»

Перша операція Petstep — 2022 рік, Барвінково на Харківщині. 

«Там була смішна ситуація. Після того, як відпрацювали, пішли ще потренуватися. І якось так вийшло, що випадково стали біля Хаймарсів, навіть не помітивши цього. Я підіймаю голову від екрана — а переді мною дуло автомата. Повертаю голову — ззаду ще одне. Думаю: треба як у мультфільмах різко пригнутися, вони один в одного пальнуть. Але це наші були, то врешті все пояснив, всі заспокоїлися».

«Ясні очі» не лише самі займалися аеророзвідкою та скидами з дронів, але й передавали досвід іншим підрозділам завдяки власноруч розробленій методиці навчання. Загалом вони вже навчили понад 2,5 тис. бійців Сил оборони — і продовжують це робити.

«Мені це подобається. Я навіть вважаю, що ті фраги, які роблять хлопці, яких ми тренували, теж частково мої».

Фраги — термін з комп’ютерних ігор, який означає знешкодженого противника. Фрагів у Petstep чимало. 

«Ну, танчики, різна інша бронетехніка — все було. Якщо по людях брати, то десь за сотню. Але це не дуже багато, он мій побратим, який зараз тренується, в нього вже понад 200. Чи пам’ятаю я першого ліквідованого ворога? Не було відчуття, що я когось вбив. Реально як фраг у грі».

Фраги «Ясні очі» заробляють все активніше. Зараз вони працюють з дронами-камікадзе та бомберами, які літають приблизно на 20-25 кілометрів. Але поки ми розмовляємо, бійці паралельно тестують нові моделі, які зможуть дотягуватися навіть далі, і мають систему автоматичного донаведення. Нам забороняють їх фотографувати.

«Я думаю, що за якийсь час ми зможемо літати й на 300, і на 500 км. А взагалі я хотів би по Кремлю влупити — це мрія. Ну а поки що в тій зоні, куди ми дотягуємося, противник вже практично не висовується. Раніше якісь машинки їздили, логістика, світло було — тепер ні. Проїзд платний, і плату ми збираємо чітко».

Підтримати «Ясні очі» можна (і варто!) тут. Підрозділ збирає 800 тис. грн на квадроцикл, квадрокоптери і апгрейд технічного обладнання.

«То що, виходить, я хріновий розвідник?»

Petstep говорить спокійно й виглядає розслаблено. Але робота дронщиком — це постійна небезпека.

«Одного разу поїхали з Георгієм на розвідку в Бахмуті. І ворог нас якось знайшов, почали з артилерії розбирати завод, в якому ми сиділи. Потім сказали, що по нас аж дві САУ працювали. Це був один із перших виїздів, коли яєчка ще маленькі, то було так страшно, що весь зелений сидів. Врешті росіяни “розібрали” всю будівлю, окрім того приміщення, де наш бусик якраз стояв».

Тепер таких виїздів у «Ясних очей» — сотні. Робочий день оператора дрона Petstep описує так: приїхали, політали, склалися, поїхали.

«Ми зазвичай працюємо втрьох: один літає, другий штурман, який підказує, куди летіти, третій фіксує цілі й всяке інше. Усі залучені. Але якось нещодавно я керую за пультом, підіймаю голову — а хлопці в ТікТоці сидять, що один, що другий. Це, мабуть, знак довіри, вважають, що я і сам впораюсь. Але я на них так наорав. Більше не відволікаються».

Результати своєї роботи «Ясні очі» регулярно викладають в Інстаграм та Телеграм. Хоча самі бійці кажуть, постять лише невеликий відсоток своєї роботи, але й це певний час було для них дивно.

«Ми ніби воюємо, але при цьому і контент робимо. Взагалі це незвичайно, що бойовим підрозділам зараз потрібні маркетологи, СММники. На початку, коли ми в основному розвідкою займалися, я взагалі думав: от я розвідник, але всі врешті бачать, що саме я роблю. То що, виходить, я хріновий розвідник?»

«Я типу на вершині технологій, розумієш?»

За словами Petstep, зараз він половину часу літає, половину — займається технічними вдосконаленнями й передає досвід іншим. Але є й ще одна сфера, якій він приділяє увагу.

«Transformers Session — це не просто DnB та Jungle подія, це перевтілення у чисту хвилю звуку! Кожен біт — це частина великого руху, а баси вестимуть нас крізь час і простір», — це анонс нещодавньої події у Дніпрі. Один із хедлайнерів — DJ Petstep.

Приблизно раз на місяць він приходить до Георгія і просить відпустити його подіджеїти.

«Спочатку це було дуже дивно. У армії ти живеш як соціопат — бачиш поруч лише двох-трьох людей в зеленому, іноді може ще якихось місцевих бабусь. А тут вриваєшся в клуб, музика, танці. Але тепер вже звик перемикатися. Я свій кайф від цього отримую. Ну і донати ми там збираємо».

На періодичних виступах Petstep зібрав вже понад $12 тис. Гроші йдуть на дрони й обладнання для них. Допомагає й стара тусовка з клубу Module. За словами Petstep, якщо є нагальна потреба, він просто пише в чат цієї спільноти, де близько 150 людей, й вдається оперативно зібрати гроші на все необхідне. При цьому майже всі близькі знайомі Petstep з цієї тусовки теж служать. Більшість теж працюють з дронами.

За його словами, після завершення війни Petstep лишиться у цій сфері. 

«Мені це подобається. Я типу на вершині технологій, розумієш? У нас найновіше, найсучасніше обладнання, яке я сам випробовую і вдосконалюю. І літав я вже майже на всьому. Хоча хотілося б ще в космос, але це треба вже прям щось велике». 

А на питання про те, за чим з мирного життя він сумує найбільше, Petstep замислюється. 

«Ні за чим, — врешті каже він. — Якось я вже трансформувався у військового.  Концерти є, мені вистачає, потім ще місяць ходжу і посміхаюся. Виступив, політав на фронті, виступив, політав на фронті. Таке життя».

Фото: Джошуа Оллі. Англійською ви можете прочитати цей текст тут.