Світлина з України Анастасії Тейлор-Лінд потрапила до списку найкращих фото 2025 року від National Geographic. На ній — хлопця у футболці «Мій тато носить форму ЗСУ» заспокоює тітка. Поки батько Тимофія перебував на війні, рідне місто його родини окупували росіяни і сімʼї довелося втікати до родичів. 

За словами фотографки, поза кадром атмосфера була буденною й іноді навіть радісною. Члени родини Грініків обідали за спільним столом просто неба.

Тейлор-Лінд та її партнерка з репортажів Аліса Сопова документують родину Грініків протягом останніх семи років. У межах їхнього проєкту 5K From the Frontline Тейлор-Лінд фотографувала Грініків під час їхніх переїздів з міста до міста, втечі від війни, народження дітей і того, як чоловіки один за одним приєднувалися до української армії. 

Нині в родини є усталені ритуали для кожної нової сімейної фотосесії, які зазвичай відбуваються один або два рази на рік і можуть тривати кілька днів. Спочатку вони влаштовують пікнік, зазвичай зі смаженою картоплею, курячими крильцями та овочами на грилі з власного городу.

Також Тейлор-Лінд приносить паперові відбитки з попередніх зйомок. Ці фотографії стали важливими для родини Грініків. Зокрема, вона сфотографувала їхній будинок в Авдіївці до втечі у 2022 році, після чого він був повністю знищений російськими військами. 

Світлина з України потрапила до списку найкращих фото року від National Geographic. Фото: Анастасії Тейлор-Лінд

Звичні сцени на фотографіях Тейлор-Лінд — діти, які стрибають з меблів, і немовля, яке спить на траві, — перериваються далекими звуками обстрілів.

Сама Тейлор-Лінд також зазнала наслідків війни. У 2023 році вона отримала травму внаслідок російського ракетного удару по піцерії в Краматорську, де вона перебувала. 

«Коли ти працюєш фотографом, більшість речей перебувають поза твоїм контролем, — каже вона. — Єдине, що я можу контролювати, — це те, що я встаю вранці, беру камеру й виходжу знімати».