Розкажіть більше про себе: чим ви займалися до створення Mahaon і як до цього прийшли?

У нас троє співзасновників — я, наш CMO Віталій і Орест, наш CTO. Я працювала юристкою у сфері штучного інтелекту, є членкинею Комітету з розвитку ШІ при Мінцифрі. Я займалась розробкою політик у сфері ШІ в Україні, зокрема разом із Мінцифрою створювала Дорожню карту розвитку штучного інтелекту.

Крім того, знову ж таки разом із Мінцифрою, ми ініціювали запуск механізму саморегулювання у сфері ШІ, де я залучена від імені Центру демократії та верховенства права. Його мета — допомогти компаніям використовувати ШІ відповідально. 

Також я читала лекції журналістам, медійникам і школярам — про різні аспекти ШІ. Крім того, мені пощастило долучитись до внесення правок до Конвенції зі штучного інтелекту Ради Європи. Цей документ стане базовим для великої кількості подальших законодавчих актів у сфері ШІ.

Як ми прийшли до створення продукту? Хотіли створити інструмент, який допомагатиме дітям використовувати ШІ для розвитку. У процесі обговорень і трансформацій ця ідея еволюціонувала, і так з’явився Mahaon.

Можете детальніше розповісти, які є ризики використання штучного інтелекту дітьми і як цьому запобігти?

Перше, що я казала дітям під час лекцій — використовувати штучний інтелект дійсно варто, бо він значно пришвидшує навчальний процес. Наприклад, той самий ChatGPT. Казала: дивіться, у вас є два варіанти — або ви використовуєте його, щоб він щось написав замість вас, скажімо, текст англійською мовою. Або — вмикаєте голосовий безплатний режим і говорите: «Спілкуйся зі мною як учитель англійської мови» або «Давай я скажу тему, яка мені буде цікава, і ти поговориш щодо неї зі мною».

Тобто я показувала, як перетворити цей інструмент на засіб розвитку особистих навичок, а не на заміну цих навичок. Так само, якщо вони користуються Claude, ChatGPT чи будь-якою іншою системою — у першу чергу варто застосовувати їх для брейншторму та генерації ідей. Але далі важливо, щоб творчий внесок був саме їхній. І це, як на мене, найбільше їх мотивувало. 

А безпосередньо ваш продукт Mahaon — він враховує потенційні ризики, з якими можуть зіштовхуватись діти під час використання ШІ?

Так. Він орієнтований на дітей віком від 3 до 12 років. Ми спеціально створили продукт так, щоб не просто давати знання, а спрямовувати дитячу цікавість у конструктивний напрям. Адже в цьому віці діти ставлять дуже багато запитань, і саме це — ідеальний момент, щоб сформувати у них усвідомлене, творче ставлення до знань і технологій.

Наша головна мета — зробити так, щоб дитина відчувала себе творцем. Бо класична освітня система часто працює так, що замість дитини вже все вирішено: який матеріал вона має засвоїти, у якому форматі тощо. Натомість ми прагнемо, щоб контент адаптувався під дитину — з урахуванням її унікальності, темпу навчання та способу сприйняття інформації.

Зараз ми вже працюємо над наступним етапом розвитку нашого продукту — мобільним застосунком. Він буде адаптивним: тобто залежно від того, як дитина взаємодіє з платформою, контент буде змінюватися.

Оскільки ми використовуємо генеративний штучний інтелект, а не статичні заздалегідь підготовлені матеріали, система зможе створювати навчальний контент такого стилю і формату, який буде максимально релевантний саме цій дитині. Це допомагає дитині зберігати інтерес — бо вона отримає саме той досвід, який їй цікавий і зрозумілий.

А якщо дуже просто пояснити — як працює Mahaon? Наприклад, у дитини виникає питання: «Чому небо блакитне?» Вона підходить до мами й каже: «Поясни». Що відбувається далі?

У нашому MVP ми протестували лише одну ключову функцію — генерацію відео на основі дитячого запиту. Юзерський інтерфейс на цьому етапі був орієнтований передусім на батьків: саме вони вводили запити, тестували якість відповідей і взаємодіяли з сервісом. Це дозволило нам перевірити технологічне ядро, швидкість генерації та сприйняття відеоконтенту.

Втім, це лише перший крок. Відеогенерація — лише одна з функцій. У повноцінному додатку ми створюємо AI-компаньйона, з яким дитина зможе спілкуватися у природній, дружній формі. Компаньйон не лише генерує відео, а й веде діалог, пропонує теми, реагує на інтереси дитини та допомагає формувати навички дослідницького мислення. Наша мета — побудувати не ще один інструмент «питання-відповідь», а середовище, в якому дитина розвивається через цікавість, гру й підтримку.

Що саме відбувається у цих відео? Там є якісь персонажі? Хтось озвучує пояснення? Як це виглядає?

Поки що в наших відео немає персонажів. Ми плануємо додати маскота — фірмового героя — але наразі це просто якісно згенероване відео, яке візуально сприймається дитиною як мультфільм. А на фоні звучить голос, який відповідає на поставлене запитання.

Ви вже отримували якісь відгуки? Які вам особливо запам’яталися саме від українських користувачів?

Це був хлопчик, який розповідав, як вони генерували відео про Соніка. Коли дитина запитала: «Хто такий Сонік?», система у відповідь почала розповідати про режисера мультфільму, рік його створення та інші технічні деталі. Очевидно, що дитину цікавила не історія створення контенту, а пригоди персонажа у вигаданому всесвіті. 

Саме цей приклад допоміг нашій команді усвідомити, як важливо враховувати дитячий спосіб мислення. Завдяки цьому випадку модель була переналаштована: тепер вона дає відповіді, які відповідають очікуванням дитини — цікаві, сюжетні, з фокусом на зміст.

Також у нас була ціла хвиля зворотного зв’язку від школярів, бо наш маркетолог Віталій якраз поширював MVP серед українських шкіл. Його мама працює вчителькою, і вона поділилася посиланням на платформу зі своїми учнями та колегами. Вони тестували продукт, і ми отримали відгуки, які зараз аналізуємо, щоб врахувати все у наступній версії.

Один з учителів поділився: «Я вперше бачу, щоб учні після уроку самостійно шукали додаткову інформацію, бо їм стало цікаво». Інша вчителька зазначила, що учні почали ділитися відео між собою й навіть організували «покази» на перерві. Це показало, що Mahaon може стати не просто інструментом для навчання, а точкою входу в зацікавлену освітню спільноту.

А які ключові трансформації в контексті технологій в українській освіті ви можете виділити за останні роки?

В Україні я бачу позитивну динаміку — особливо з боку викладачів, які починають впроваджувати штучний інтелект у свою роботу. Вони вже застосовують його для створення тестів, покращення контенту, перетворення навчального процесу на більш інтерактивний. І що важливо — вони зацікавлені, відкриті до змін. 

Але водночас існує й велика частина освітян, які ще не готові до впровадження ШІ або не мають достатньо навичок, щоб його ефективно використовувати. Проте з’являються різні ініціативи, які цьому сприяють. Наприклад, проєкт «Мрія», де значна частина процесів уже відбувається в цифровому форматі — включно з планами уроків тощо.

Тож загалом ситуація виглядає так: з одного боку, ми маємо високий потенціал і активне просування теми з боку держави, зокрема Міністерства цифрової трансформації. З іншого — є викладачі, які самостійно проявляють ініціативу й вчаться використовувати нові технології. Іноді навіть несподівано: наприклад, серед учасників моїх лекцій був учитель фізкультури. 

Ми вже частково говорили про це, але якщо повернутись до контексту війни — як саме, на вашу думку, сьогодні штучний інтелект допомагає дітям долати прогалини в знаннях?

На мій погляд, особливо в умовах війни, найважливіше — це швидкість доступу до інформації. Те, що я особисто спостерігаю: діти дедалі активніше використовують ШІ для того, щоб пришвидшити пошук інформації й мінімізувати час, який раніше витрачали на звичайний Google-пошук.

Зараз вони шукають не просто в інтернеті, а через ChatGPT та інші подібні інструменти — тобто «гуглять», використовуючи штучний інтелект. Це дозволяє їм не лише швидше знаходити відповіді, а й краще структурувати інформацію, автоматизувати певні частини навчального процесу.

А які у вас майбутні плани щодо розвитку Mahaon?

Наша головна мета — змінити сам підхід до того, як подається навчальна інформація. Ми хочемо, щоб процес був максимально адаптований під дитину — під її інтереси, темп сприйняття, стиль навчання. І саме завдяки штучному інтелекту це стало можливим.

Бо якщо уявити, що кожна дитина мала б біля себе людину, яка могла б миттєво вловлювати її поведінкові патерни й відповідно до них змінювати формат і зміст навчання — це було б ідеально, але фізично неможливо. А от ШІ, який здатен самонавчатися, аналізуючи, як дитина взаємодіє з платформою, — може це робити постійно й точно.

Ми бачимо це як інструмент, який не просто «вчить», а підтримує інтерес дитини й допомагає розкрити її потенціал.

Окрема важлива частина, яку ми зараз впроваджуємо, — це аналітичний модуль для батьків. Система буде автоматично показувати, які теми викликають у дитини найбільший інтерес, на що вона витрачає найбільше часу, які запитання ставить найчастіше. І це — не просто статистика, а можливість глибше зрозуміти свою дитину.

Наприклад, якщо дитина часто звертається до тем, пов’язаних із хімією або музикою, батьки отримають сигнал: зверніть увагу — можливо, саме в цьому її природна зацікавленість чи талант. І це набагато точніше, ніж разові тести чи інтуїтивне вгадування, яке часто визначає вибір профілю навчання чи гуртків.

По суті, це як мати інтелектуального асистента, який кілька років спостерігає за дитиною, фіксує, що її захоплює, і потім формує аналітичний портрет із рекомендаціями — де її сильні сторони, до чого в неї хист. Це дуже надихає.

Розкажіть, як давно запустився Mahaon і які ключові досягнення ви вже можете назвати з моменту запуску?

Ми почали працювати над стартапом у серпні минулого року, а MVP-версію Mahaon запустили вже в лютому цього року. Зараз у нас вже понад 700 користувачів, серед яких є й платні. Це для нас важливий сигнал, що продукт справді потрібен.

Одним із перших значних досягнень стала грантова підтримка — 50 тис. євро на розвиток продукту. Це був великий крок уперед.

Ще одним знаковим кроком для команди стала участь у технологічній конференції Latitude59, яка відбулася в Естонії. Нас відібрали серед 30 стартапів з усього світу з понад 400 заявок. Ми змогли не лише презентувати Mahaon міжнародній аудиторії, а й поспілкуватися з інвесторами, експертами з EdTech та отримати надзвичайно цінний фідбек. Це стало сильним імпульсом для розвитку і підтвердженням, що Mahaon має потенціал на глобальному ринку.

Я правильно розумію, що Mahaon орієнтований як на глобальну аудиторію, так і на українських дітей? Чи адаптований він під потреби саме українських користувачів, з урахуванням складнощів в освіті під час війни?

Так, Mahaon розробляється як глобальний продукт, яким можуть користуватися діти з різних країн. Уже зараз його тестують родини із США, Європи, Азії. Ми створюємо систему, яка адаптується до потреб конкретної дитини — її віку, інтересів, способу сприйняття інформації — незалежно від того, з якої вона країни.

Українські діти, так само як і всі інші, можуть повноцінно користуватися Mahaon. Наша мета — зробити інтелектуальний супутник дитячого розвитку доступним кожному, незалежно від місця проживання чи освітніх обставин.

Окремо зараз ми активно працюємо над повноцінним додатком, який матиме AI-модель. Її особливість буде в тому, що вона зможе адаптуватися до потреб конкретного регіону, зокрема — українських дітей, які через війну часто мають обмежений доступ до якісної освіти. Особливо це актуально для віддалених територій, де немає шкіл з персоналізованим підходом.

Наприклад, в Україні є методики, як-от Монтессорі, які надають дитині право вибору, дозволяють формувати індивідуальний навчальний маршрут. Але такі заклади дорогі й доступні далеко не всім. У Mahaon ми хочемо зробити персоналізоване навчання доступним кожній дитині — незалежно від місця проживання чи економічного становища.

До того ж ми консультуємося з дитячими психологами, щоб вибудувати методологію правильно — з урахуванням вікових особливостей, психологічної безпеки та розвитку емоційного інтелекту дитини.

Чи є зараз в Україні якісь системні курси або хоча б окремі години в шкільній програмі, щоб пояснювати ці речі на більш масштабному рівні?

Я точно знаю — є школи, які працюють у партнерстві з ЮНЕСКО, зокрема мережа ASPnet (Associated Schools Project Network). Там підхід різносторонній — включно з психологічним розвитком дітей, цифровою грамотністю й зокрема темою штучного інтелекту. 

Наприклад, після завершення нашої програми в межах співпраці з ЮНЕСКО, у дітей було завдання поширити отримані знання серед свого оточення. Вони мали розповісти про ШІ іншим учням — була навіть визначена мінімальна кількість дітей, до яких треба було донести цю інформацію.

Потім учні готували відеозвіт, де розповідали, як вони поширювали знання. Це був дуже живий, дієвий спосіб — не просто прослухати лекцію, а й передати отримане далі.