WWF (Всесвітній фонд природи) в Україні закликає не підтримувати законопроєкт №15431 про мисливство та відкликати його. Природоохоронці застерігають, що документ містить ризики для червонокнижних видів, допускає полювання у чутливі періоди розмноження тварин і зараховує до знарядь полювання негуманні високотехнологічні засоби.

Про законопроєкт

Законопроєкт №15431 «Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин» зареєстрували у Верховній Раді 20 липня 2026 року. Наразі його опрацьовує Комітет із питань екологічної політики та природокористування.

У висновку щодо європейської інтеграції, оприлюдненому на сайті парламенту, зазначено, що проєкт частково суперечить праву ЄС та міжнародним зобов’язанням України й потребує суттєвого доопрацювання. Експерти WWF-Україна також проаналізували документ з погляду збереження біорізноманіття та євроінтеграційних зобов’язань, й на думку організації, окремі норми можуть значно послабити чинні природоохоронні гарантії.

Червонокнижні тварини в переліку мисливських видів

Законопроєкт відносить до мисливських п’ять видів, занесених до Червоної книги України:

– рись євразійську;
– видру;
– бабака степового;
– лося європейського;
– казарку червоноволу.

До мисливських у законопроєкті також зарахували птахів, які охороняються на міжнародному та європейському рівнях. Серед них — деркач, попелюх, турпан, морянка, грицик малий і горлиця звичайна. Для частини цих видів Червоний список Міжнародного союзу охорони природи фіксує несприятливий статус або скорочення чисельності. Водночас частина друга статті 6 документа забороняє полювання на червонокнижні види, тоді як інші положення встановлюють строки полювання на деяких із них. У WWF-Україна називають це внутрішньою нормативною суперечністю, яка не узгоджується зі спеціальним режимом охорони об’єктів Червоної книги.

Окремо передбачені строки полювання на бабака степового, якого занесли до Червоної книги у 2021 році. Значна частина життєздатних популяцій цього виду перебувала або досі залишається в районах бойових дій у Харківській, Луганській, Донецькій та Запорізькій областях.

Полювання під час розмноження тварин

WWF-Україна звертає увагу й на запропоновані строки полювання. Наприклад, полювати на самців козулі пропонують із 1 травня до грудня включно. Початок цього періоду збігається із сезоном тиші, який за Законом України «Про тваринний світ» триває з 1 квітня до 15 червня.

Під час сезону тиші мають обмежувати діяльність, що створює неспокій у місцях масового розмноження диких тварин. На час воєнного стану відповідні норми тимчасово призупинені, однак у WWF наголошують, що біологічні цикли тварин через це не змінюються. Полювання в цей час може турбувати не лише цільовий вид, а й інших тварин, які народжують, годують або захищають дитинчат.

Дрони, списи та тепловізори як знаряддя полювання

Законопроєкт №15431 про мисливство також включає до переліку знарядь полювання списи, самолови, БПЛА, електричне обладнання, тепловізори, прилади нічного бачення та речовини для відстежування тварин.

Частина цих засобів за чинним законодавством належить до заборонених або має суттєві обмеження щодо використання. Експерти WWF пояснюють, що високотехнологічне обладнання значно розширює можливості людини виявляти та переслідувати тварин. Це може впливати не лише на їхню чисельність, а й на вікову, статеву та генетичну структуру популяцій.

«Небажані» для мисливського господарства тварини

Ще одним спірним положенням WWF-Україна називає запровадження категорії «небажані для мисливського господарства тварини». До неї автори законопроєкту віднесли, зокрема, вовка, лисицю, сіру ворону, сороку та сойку.

У WWF наголошують, що це аборигенні види української фауни, які мають власні екологічні ніші та беруть участь у підтриманні природної рівноваги. Водночас шакал і єнотоподібний собака, яких документ також зараховує до цієї категорії, мають інший екологічний статус. Тому правові режими для аборигенних, чужорідних та інвазійних видів мають бути розмежовані.

WWF-Україна визнає, що законодавство у сфері мисливства потребує оновлення. Серед необхідних змін організація називає посилення державного контролю, протидію браконьєрству, прозорий облік диких тварин, незалежний моніторинг популяцій та наближення до природоохоронного законодавства ЄС. Проте масштаб зауважень до законопроєкту №15431, на думку експертів, потребує не окремих правок, а системного перегляду документа із залученням науковців, природоохоронців, представників органів влади та громадськості.

Про те, як в Україні досліджують і охороняють рись євразійську, ми вже писали — «Тінь у лісах».