Експозицію у Словенському етнографічному музеї сформували зі строїв зі збірки Львівського скансену та приватної колекції підприємиці з Києва Наталії Холод. Виставка триватиме до кінця вересня і є першим міжнародним етапом культурного проєкту, який планують представити у 10 столицях світу.
Наприкінці травня у Словенському етнографічному музеї в Любляні відбулося урочисте відкриття міжнародної виставки «Ноша ідентичності: народний одяг українців кінця XIX — XX століття». Експозиція об’єднала 40 автентичних комплектів народного строю із фондової збірки Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького та приватної колекції української колекціонерки з Києва Наталії Холод.
Мета проєкту — через традиційний одяг розповісти європейській аудиторії про Україну як окрему, глибоку та самобутню культуру, а також підтримати українців, які через війну були змушені залишити свої домівки. Експозицію побудовано навколо історичного контексту й особистих історій людей і родин, яким належав представлений одяг. Через ці мікроісторії відвідувачі можуть побачити, як українська вишивка супроводжувала людину протягом життя, змінювалася разом з історичними епохами, але залишалася незмінним кодом української ідентичності.
Окремі експонати розповідають про долі родин, майстрів і цілих поколінь та допомагають осмислити непрості сторінки української історії: Голодомор, заслання до Сибіру, концтабори, дисидентський рух, радянську культурну політику, Чорнобиль і національне відродження кінця 1980-х років.
Виставку організовано з ініціативи Посольства України в Словенії. Проєкт реалізовано за підтримки Словенського етнографічного музею, міністерств культури України та Словенії у співпраці з Музеєм народної архітектури і побуту у Львові. Авторкою ідеї та співкураторкою стала колекціонерка з Києва Наталія Холод, яка після початку повномасштабної війни була змушена тимчасово переїхати разом із родиною до Словенії.
«Коли наша родина евакуювалася з України у 2022 році, ми взяли із собою вишивані сорочки — як частину своєї ідентичності. Згодом, дізнаючись про знищення української культурної спадщини на окупованих територіях, я зрозуміла: ми маємо зробити все, щоб її зберегти. Так колекціонування стало моєю свідомою місією. Особлива цінність моєї колекції — це речі, передані людьми разом з особистими історіями їхніх родин. Через цю колекцію та виставку продовжується пам’ять роду і розповідається історія України», — говорить Наталія Холод.
Виставка у Словенії стала першим міжнародним етапом культурного проєкту, який команда планує представити у 10 столицях світу. Наразі команда шукає партнерів та власників родинних речей з особистими історіями та фотографіями, готових передати їх для майбутніх виставок, а також волонтерів, які можуть допомогти з організацією проєкту у європейських столицях.