У Києві провели міжнародний форум на тему реставрації та відновлення культурної спадщини. За результатами форуму розробили стратегію, що поєднує позиції держави та професійної громадськості, — зокрема, обговорили, за якими критеріями обиратимуть обʼєкти для відновлення, в якій формі відновлюватимуть памʼятки, які структури будуть до цього залучені тощо.
Стратегія стане базою для подання грантових запитів та отримання донорських коштів, джерелами яких у майбутньому можуть стати як репараційні та приватні кошти, так і пожертви спонсорів та меценатів.
Крім того, Ганна Гаврилів, засновниця ініціативи «Спадщина.UA», виступила з темою «Культурна спадщина України як нова галузь для інвестування» і зокрема розповіла про приватизацію історичних споруд як приклад використання нерухомого майна та залучення фінансових ресурсів.
«Памʼяткоохоронці, культурний менеджмент та бізнес мають співпрацювати, аби максимальна кількість цих історичних споруд мала нову ефективну та інвестиційно привабливу функцію. Адже сьогодні приватні інвестиції — чи не єдиний шлях порятунку для більшості історичних споруд, в малих громадах зокрема, яких сьогодні в Україні десятки та сотні тисяч, і які без ефективного управління ризикують вмерти для наступних поколінь безповоротно», — каже Ганна.
А от кандидат історичних наук Федір Стоянов поділився практичним досвідом відновлення після обстрілів житлового Будинку Чижевича в Одесі. За його словами, сучасну нормативну базу, що регулює виконання робіт на пошкоджених пам’ятках під час війни, необхідно вдосконалювати та розробляти універсальні механізми проведення реставраційних та відновлювальних робіт після війни.
Своїм досвідом відновлення памʼяток та обʼєктів культури також поділились експерти з Хорватії та Польщі. Зокрема, Міхаела Скурич, директорка університету архітектури, розповіла про реставрацію обʼєкта всесвітньої спадщини міста Дубровник, а польський архітектор Рафал Сєрачинський — про відбудову Саксонського палацу у Варшаві та тонкощі роботи архітектора з державними закупівлями.
За даними Мінкульту, з 24 лютого 2022 року до 25 вересня 2023 року зруйновано або пошкоджено 863 пам’ятки: 119 із них — національного значення, а 674 — місцевого.