З дитинства ми пам’ятаємо: «А ну доїдай, інакше цей шматочок за тобою ганятися буде», «Їжа — то святе», «Викидати продукти — грішно». Але що зробити для того, щоб жоден томат або картопелька не зіпсувалися, щоб карбонара у холодильнику не забулася, а хліб не зачерствів? Шеф-редакторку Platfor.ma Тетяну Капустинську настільки бісило викидання у смітник дорогоцінних продуктів, що протягом двох місяців вона випробовувала на собі різні методи та лайфхаки, щоби не викидати їжу. І от, що з цього вийшло.
Дослідження
Готова посперечатися на невелику суму грошей, що у вас є така ж проблема, як і у мене. Часто, коли відкриваю холодильник, я з жалем викидаю вже зіпсовані томати, не першої свіжості тістечка та сир, незаплановано покритий пліснявою. Скільки б я не намагалася вести списки та не купувати занадто багато продуктів, все одно якась їхня частина опиняється у смітнику. І я знаю, що я така не одна. Програма ООН з довкілля підготувала звіт, де проаналізувала в цьому контексті 2019 рік. В Україні людина викидає в середньому 76 кг їжі за рік, тобто це десь 6,4 кг на місяць — схоже, що це моя історія.
Я спробувала розібратися, чому взагалі ми схильні викидати їжу. Свої особисті причини знаю — я часто забуваю про продукти у холодильнику або просто не встигаю все з’їсти, тому що, вочевидь, занадто багато купую. Або от постійно планую, що буду готувати за рецептами Євгена Клопотенка, але постійно відкладаю та лінуюся. І всілякі цвітні капусти, буряки та броколі замість каструлі опиняються в смітнику. Проте одна лише я — то така собі вибірка, тож я опитала 100 людей про їхній досвід.
Причини, через які люди викидають їжу, за популярністю:
1. Закуповують забагато, не встигають все використати й продукти псуються;
2. Ведуть занадто активний спосіб життя, тому хоч і розраховують кількість продуктів правильно, харчуються в основному не вдома;
3. Лінуються готувати;
4. Не вміють правильно зберігати продукти й вони псуються;
5. Забувають про їжу, яка є вдома, і купують в магазині зайве;
6. Забувають про якісь конкретні продукти, тому що вони стоять в холодильнику, заставлені іншими;
7. Купують щось для конкретної страви, а в результаті не готують її, тож все псується;
8. Не можуть їсти приготовлені страви вдруге;
9. Готують, але виходить несмачно, тому викидають;
10.Викидають їжу, яку їм хтось приніс, а вони таке не їдять.
Серед опитаних запам’ятався такий коментар: «Мені не подобається викидати їжу — чисто з практичної точки зору, особливо згадуючи Голодомор і те, як люди страждають без нормальних продуктів в окупації. Тому я намагаюся не тягнути в холодильник те, що не впевнений, що з’їм, або щось, що не дочекається на мене. Проте розраховувати їжу — то взагалі окреме вміння, що потребує спеціальних ресурсів і навичок. За це взагалі-то економкам гроші платять, а я — не вони, і заробляю іншим».
Так от, я теж не економка і гроші мені за це не платили, але протягом двох місяців я спробувала зробити все, щоб не викидати їжу.
Підготовка
Я зібрала всі можливі поради та лайфхаки щодо того, як врятувати продукти та страви від безчесної погибелі, та використовувала їх на практиці. Для того, щоб підготуватися, дійсно довелося зробити кілька стратегічно важливих кроків.
1. Очистити місце в холодильнику, щоб можна було розкласти все на видноті;
2. Розморозити морозилку та викинути звідти все, що занадто довго чекало свого часу;
3. Купити одноразові тари та наряддя, щоб можна було складати у неї їжу для безхатченків;
4. Приготуватися писати нотатки, фотографувати, порівнювати, фіксувати результати та з гордістю приймати поразки у цій боротьбі;
5. Змиритися з тим, що задля експерименту частина продуктів буде вимушено зіпсована.
Реалізація
Звісно ж, одразу нічого не вийшло. Як би я не намагалася імплементувати нові звички у життя, перші два тижні продукти викидалися з такою ж регулярністю. Потім я зрозуміла, що це нормально. Головне — впевнено крокувати до мети та пробувати не всі методи одразу, а експериментувати поступово. Інакше можна психанути та вирішити, що не для таких складнощів мама квіточку ростила. Тож дайте собі час і простір.
Перший спосіб, який дійсно дав результати — правильне зберігання продуктів. З’ясувалося, що я не знала про це нічого. На етапі, коли я мила овочі, красиво складала їх у тарілку та ставила у холодильник, я думала, що все — можна знімати тіктоки. Але ні.
Лайфхак №1. Не зберігати продукти у пакетах, а перекладати у бажано скляні контейнери та накривати кришкою, щоб не змішувалися запахи. Прозорість контейнерів ще й гарантує, що ви побачите, що в них лежить. У мене їжа неодноразово псувалася через те, що забувалася у кольоровому судочку.
Працює.
Лайфхак №2. Зберігати томати, огірки, картоплю, цибулю та часник за кімнатної температури. Припустимо, про останні три позиції я знала. Але томати? Щоб перевірити цю пораду я поклала частину помідорів у холодильник, як робила завжди, а частину — просто на стіл у кухні в затинок. Першу категорію я в останній момент пустила на салат за кілька днів до того, як друга тільки почала втомлюватися. З огірками спочатку так не спрацювало, але потім ще за однією порадою я загорнула їх у вологу тканину. Навряд я буду робити так постійно, але лайфхак робочий.
Працює.
Лайфхак №3. Ставити зелень у воду. Начебто очевидно, але ніколи так не робила. Довелося трохи порухати полиці в холодильнику, щоб стакан з водою та зеленню поміщався.
Працює.
Лайфхак №4. Одне з найбільших відкриттів проти зачерствілого хліба — зберігати його у вощанці. Вощанка — це така екологічна альтернатива харчовій плівці, багаторазова бавовняна серветка з бджолиним воском. Вона приймає форму продукту, тож нею можна огорнути хліб або сир і зберігати таким чином, не хвилюючись про плісняву. Я брала серветки цього бренду і сильно задоволена, їжа навіть краще зберігає смакові якості.
Працює.
Лайфхак №5. Що мене здивувало: є навіть правило, згідно з яким зберігати одну категорію продуктів не рекомендується з іншою. Все через елемент етилен, який впливає на швидке дозрівання продуктів. Його виробляють зокрема томати, тому якщо поруч з ними лежить молоде яблучко, воно може передчасно зіпсуватися. Томати, персики, банани, авокадо, сливи, нектарини, манго, груші, дині, інжир та зелену цибулю зберігайте якомога далі від інших фруктів і овочів. До речі, поруч з цими продуктами швидше дозріє авокадо, якщо така необхідність є.
Працює.
Лайфхак №6. Слідкувати за вологою або її відсутністю. Тепер я знаю, що баклажани треба класти в сухе та прохолодне місце, а моркву — у контейнер з водою. Зберігати моркву саме так мені здалося ефективнішим, ніж в герметичному пакеті. Також можна класти паперовий рушник у миску з салатом або свіжими грибами, той буде забирати на себе всю вологу.
Працює.
Лайфхак №7. Читала про якісь магічні властивості скибки хліба у коробці з печивом. Нібито таким чином печиво поглинає вологу й довше залишається м’яким. Я спробувала, але різниці з іншою фокус-групою не помітила.
Не працює.
Лайфхак №8. Експеримент застав сезон полуниці, тож щоб вона довше тішила вас і завчасно не покинула цю вечірку, можна зберігати її у паперовому пакеті. Пакету у мене не було, тому я мила її, обов’язково прибирала вологу і загортала у пергамент.
Працює.
Особливості роботи холодильника теж довелося вивчити. Для себе я колись виробила чисто інтуїтивну систему зберігання продуктів. Сири, намазки, нарізки та масло у мене були на верхній поличці. На середній — м’ясо, готові страви, каструля з якось кашею або контейнери з їжею. Внизу — овочі та фрукти. А у дверцятах — напої, соуси, а з самого верху — яйця. Виявилося, що з інтуїцією у мене непогано, адже рекомендують класти овочі на найхолодніші нижні полиці, а вже готову їжу — повище. Проте яйця у дверцятах, які є найтеплішим місцем холодильника, краще не зберігати.
Геніальне рішення, яке знаходиться в буквальному сенсі перед носом — морозильна камера. Ціла індустрія їжі швидкого приготування побудована на цьому відкритті. Й насправді це вже давно не якась черства заморожена піца або картопля фрі у пакеті, яка нормально приготується, тільки якщо її викупати у бочці з олією. Заморожені страви можуть бути смачними та здоровими (наскільки це можливо). Я, наприклад, давно користуюся і суперзадоволена нашим українським проєктом GudFood: доставляють вже готову їжу в спеціальному пакуванні та з інструкціями з приготування. Все смачно і швидко. З моїх фаворитів: всі котлети, лазанья, круасани, хінкалі, пиріг з лососем. Навіть курячий бульйон є.
Про те, що якщо протягом доби не збираєшся готувати м’ясо або рибу, то варто просто закинути їх в морозилку, мені розповідала ще мама. Пам’ятаю ці гори гомілок, філе та інших частин чийогось тіла в цьому відділі. І дійсно, це робоча схема, ще жодного разу не підводила, А от щодо того, що таким чином можна зберігати зелень — навіть думки не було. І от в межах дискусії щодо цього експерименту хтось мені натякнув, що якщо загорнути салат або селеру, яку я обожнюю, у фольгу та закинути в морозилку, то вони ще довго будуть залишатися свіжими та хрусткими.
Я зробила це до офіційного початку експерименту і вам рекомендую — поспостерігайте, що викидаєте найчастіше. Моїм слабким місцем виявилася картопля. Вона постійно забувалася і проростала десь у коробці під столом, тож я зробила висновок, що щось роблю не так. Проте в яке б прохолодне і темне місце я її не переносила, історія повторювалася. Тому для себе я вирішила купляти її рівно стільки, щоб найближчим же тижнем приготувати. Взимку ж можна зберігати на балконі.
Є ще це геніальне і складно втілюване правило «Рахуйте». Рахуйте, скільки і які страви ви їсте, скільки для цього треба продуктів, за який проміжок часу вони не зіпсуються, скільки днів ви будете їсти не вдома, скільки готові потім заморозити тощо. Визначити, скільки бананів ти з’їж цього тижня, дуже складно, адже життя буремне. До того ж я гуманітарій. Тому таким я не заморочувалася, натомість стала шукати додатки, які можуть розвантажити голову та не писати купу заміток.
З усіх можливих застосунків для ведення списку покупок мені найбільше сподобався Listonic. В його базі вже є всі можливі овочі, фрукти, булочки, сири тощо, тому не треба постійно вбивати літери, достатньо натиснути плюсик. Та й інтерфейс досить зручний — без зайвого та без спливаючи реклами.
Вельми рекомендую також вивчити сайт Love Food Hate Waste, де загалом дають поради щодо екологічного ставлення до їжі та розповідають різні лайфхаки. А у спеціальній вкладці можна дізнатися історію того чи іншого продукту, рецепти на базі конкретного інгредієнта і навіть правила зберігання. Наприклад, я пробувала робити мусаку з баклажанів та запечену цвітну капусту. Не так складно, як здається. Нові рецепти — це взагалі запорука того, що не залишиться і зайвого хвостичка від моркви на кухні. Є безліч українських проєктів, які підкинуть актуальних ідей. Наприклад, як смачно приготувати спаржу я дізналася на сторінці News.Blog, а злакові оладки — завдяки Пательні.
Я стала частіше купляти готову їжу в кулінарії. Це виходить з моєї основної та розповсюдженої у всіх проблеми — мені надто лінь готувати для себе і занадто мало часу для цього. Тож я вирішила себе цим не мучити, але й не харчуватися швидкоїжею або виключно за допомогою доставки. Як мінімум це дорого. Тому супермаркети з кулінарією стали моїми вірними друзями.
Одного разу, коли я психанула і наготувала забагато, я спакувала кілька зайвих порцій курки з картоплею в одноразові судочки. Я живу біля площі Українських героїв (колишня Льва Товстого), у переході на якій завжди є безхатьки. Я вирішила пригостити їх, хоч, на диво, відчувала себе досить ніяково. Однак у нас навіть не відбулося діалогу — я простягнула кільком чоловікам їжу зі словами «Це для вас», вони просто її забрали й навіть слова не сказали. Хочеться думати, були вражені моїми кулінарними здібностями.
Висновки
Навіть якщо дотримуватися всіх правил зберігання, старатися розраховувати кількість їжі на себе або на сім’ю та нескінченно вигадувати нові страви, щоб продукти не псувалися, реалістично — лише мінімізувати відходи, але не позбутися їх повністю. Безперечно, майже всі методи, які я пробувала в межах експерименту, працюють і дають результат. За останні два місяці, за моїми оцінками, я майже не викидала їжу, тільки залишки від неї — обрізки, хвостики, несимпатичні шматочки тощо. Але для цього довелося докласти чималих зусиль.
З часом я помітила, що деякі маневри вже стали входити у звичку. Наприклад, я точно знаю, що і куди класти в холодильнику, а що залишати поза його межами. Частіше користуюся морозильною камерою як планом Б і заглядаю у нові рецепти, особливо коли не знаю, як смачно приготувати овочі. Проте брати залишки продуктів після приготування однієї страви та вигадувати з них іншу — надто енергозатратно для мене. Я одразу починаю думати, що це нескінченний процес і що я проводжу надто багато часу на кухні, поки за вікном минає життя.
Найкраще, що, як на мене, можна зробити в цьому контексті, — вивчити всі правила зберігання продуктів. Доведеться попрацювати головою та запам’ятати, що, де та в якій позиції має лежати, але один раз і назавжди. Більшість цих правил дійсно працюють і саме вони 80% гарантія, що продукти завчасно не зіпсуються. Не дарма ж кажуть, що знання — сила.