За попередніми оцінками, на повне розмінування України знадобиться щонайменше кілька десятків років. Тому дуже важливо вже зараз навчити людей, як уберегти своє життя і випадково не наразити себе на небезпеку. Таку ціль поставив собі благодійний фонд «Соломʼянські котики». Команда не лише технічно забезпечує фахівців, які займаються гуманітарним розмінуванням, а й проводить велику просвітницьку роботу. Platfor.ma поговорила зі співзасновником фонду Валентином Майданюком про те, як уже понад рік «Соломʼянські котики» влаштовують для дітей та дорослих справжні фестивалі, присвячені мінній безпеці.
Гуманітарне розмінування та мінна безпека — один з основних напрямів діяльності фонду. З одного боку, команда активно допомагає ДСНС, Державній спецслужбі транспорту та Нацполіції, або, як називають їх у фонді, — державним операторам гуманітарного розмінування. Команда вирішила зосередитись саме на них, адже зараз чисельність штату саперів збільшилась в рази, через що бракує ресурсів на їхнє забезпечення.
З іншого боку, «Соломʼянські котики» приділяють увагу просвітницькій роботі — разом зі спеціалістами з ДСНС, поліцейськими та пожежниками розповідають про мінну безпеку мешканцям прифронтових та деокупованих територій. І роблять це не просто у форматі тренінгів чи лекцій, а влаштовують цікаві фестивалі, на яких діти та дорослі навіть можуть походити з металошукачем чи позакидати саперну кішку.
«Сьогодні є різні оцінки щодо того, скільки часу нам доведеться витратити на розмінування територій. І всі вони насправді дуже сумні — з огляду на те, що треба обстежити третину країни, виявити всі вибухонебезпечні предмети та щось із ними зробити. А якийсь відсоток територій, ймовірно, взагалі назавжди лишиться замінованим», — каже Валентин.
Минулої осені «Соломʼянські котики» в партнерстві із фондом «Східна Європа» провели перший освітній тур містами країни. Тоді вони встигли побувати у Бородянці, Славутичі, Чернігові, Тростянці, Сумах та Охтирці. Цього року маршрут повторили, додавши також Харківську область.
Всю цю просвітницьку роботу команда проводить саме у форматі фестивалю, адже хоче, щоб люди сприймали навчання радше як форму активного відпочинку. Так, у публічних місцях, зазвичай у парках, активісти встановлюють спеціальні намети: в одному організовують інструктаж для дорослих, а в іншому — для дітей, адже для різного віку треба й інформацію викладати по-різному.
Водночас кожна лекція супроводжується різноманітним інтерактивом, повʼязаним із саперною справою. Дітям дають приміряти бронежилети, каски та саперний костюм, а також розкидають монетки, які ті намагаються знайти, використовуючи металошукачі. Все для того, щоб насамперед вони запамʼятали не просто матеріал про мінну безпеку, а щиру емоцію.
«Не так давно ми їздили в Панютине, що біля Лозової на Харківщині, де взагалі особливо не організовують публічних подій для дітей. То нам потім навіть спеціально дзвонили й дякували, що ми це змінюємо. У нас є машина швидкої допомоги, яку ми часто використовуємо для тренінгів із тактичної медицини — проводимо своєрідну екскурсію нею, показуємо аптечку. Але особливість цієї поїздки була в тому, що до фестивалю ми залучили пожежників із різних міст, які привезли свої величезні круті машини та дозволили в них посидіти й усе роздивитись. А наприкінці навіть подали воду з брандспойта і влаштували імпровізований аквапарк. І дорослі, і діти були просто в захваті», — згадує Валентин.
Звісно, кожен фестиваль команда розпочинає з серйозної частини: спочатку розповідає про важливість навчання, потім — знайомить із видами небезпек. Попри те, що діяльність називаються Mine Action, вона зосереджена не тільки на мінах, адже це далеко не найчисельніша загроза. Вважається, що боєприпасів, які не вибухнули, набагато більше, ніж мін. А це набагато серйозніше, бо вони можуть мати вигляд як те, що не завдасть шкоди, хоча насправді загрозу становлять страшенну.
Крім того, під час інструктажу розказують про небезпечні території, про те, в яких випадках навіть ми, як цивільні, можем робити спеціальні позначення, що ця територія небезпечна, розказують про алгоритми поведінки у випадку, якщо людина побачила щось підозріле. Інколи розбирають відео або кейси з медіа про те, як мінна безпека проникає в наше життя — для дітей всі ці важливі розмови проводять в ігровій формі командних активностей. І якщо може здаватись, що базові правила безпеки вже відомі всім, це не так.
«Була в нас одна історія. Якось технічний працівник однієї зі шкіл каже, що в них був приліт — снаряд увійшов в землю, але його ніхто не забрав. Ми, звісно, були здивовані і кажемо, що не може такого бути. Підходимо і бачимо, що в землі видніється ямка глибиною з дві складені долоньки, яка вже травою заросла. І тут цей чоловік бере і прям в ту ямку ногою стукає. Я в шоці кажу йому ніколи так більше не робити. Якщо ви підозрюєте, що десь щось небезпечне може бути, будь ласка, одразу телефонуйте рятувальникам. Нехай вони навіть вдруге, але приїдуть та ще раз все обстежать. Це основне, що ми намагаємось донести, — довіряйте своїй інтуїції. Якщо вам здається, що ви помітили щось небезпечне, перестрахуйтесь, зверніться до спеціалістів», — розповідає Валентин.
Водночас організація таких важливих подій — теж задача не з легких. Валентин пригадує, як після одного з тренінгів у Барвінковому на Харківщині почалась сильна гроза і їм із колегами довелось обирати маршрут, що пролягав через якісь поля Донеччини. І от в якийсь момент вони застрягли в болоті та лишилися без звʼязку. А коли сигнал нарешті вдалося спіймати, Валентин подивився в телефон і побачив, що вони буквально в кількох десятках кілометрів від Донецька. Зрештою їм вдалось вибратись з тих полів та повернутися до Києва вже вночі. Загалом же за ту поїздку команда наїздила близько 2000 км.
Також буває різною взаємодія з місцевою владою. Так, під час однієї з поїздок, коли команда вже провела заходи в Сумах та Охтирці й рушила далі за маршрутом, їм подзвонили: «Ні. Провести тренінги не вийде».
«Ми почали в різні двері стукатись, питати, чому так. В результаті нам сказали: “Відкривайте карту DeepState і там, де зелене, можете читати, а на всій іншій території — ні.” Чому так — я не знаю. Через деякий час вони все ж дозволили, але в моменті це складно, адже тобі на ходу треба знайти нових людей, домовитись про нове місце. А це проблематично як з точки зору безпеки, так і з точки зору організації як такої», — ділиться Валентин.
Загалом, за його словами, на прифронтових та деокупованих територіях дуже бракує хоча б одного на місто укриття, де можна проводити освітні та культурні події на 100+ людей. От, наприклад, у Чернігові команда встигла провести свої заходи буквально за пару тижнів до ракетного удару по драмтеатру, адже після трагедії щось організовувати в місті стало набагато складніше. Тому потреба у великих укриттях є дуже нагальною, аби в містах, які пережили активні бойові дії, відроджувалось не лише звичайне, а й культурне життя.
І поки Соломʼянські котики продовжують виконувати свою важливу просвітницьку місію, хочемо нагадати правила від ДСНС про те, як потрібно діяти у разі виявлення небезпечного предмета:
① Одразу повідомте оперативні служби — опишіть характерні ознаки предмета, місце, де ви його побачили, дату і час. Дзвоніть за номером 102 у разі виявлення підозрілого обʼєкта і за номером 101 у разі виявлення боєприпасів;
② В жодному разі не підходьте близько, не торкайтесь, не пересувайте його та не намагайтесь власноруч накрити, засипати чи загалом здійснити будь-які дії з предметом;
③ Заборонено палити та користуватися мобільними телефонами поруч із ним, адже це може спровокувати вибух;
④ Попередьте всіх, хто знаходиться поруч, щоб люди могли одразу відійти на безпечну відстань — не менше 100 метрів;
⑤ За можливості та з безпечної відстані позначте місце, де ви виявили предмет
⑥ Якщо можете, зробіть його фотографію так само з безпечної відстані та зафіксуйте розташування;
⑦ У разі загрози вибуху необхідно швидко лягти на землю у найближче заглиблене місце ногами до епіцентру вибух та обличчям вниз, обовʼязково прикривши голову руками. Щільно закрийте вуха долонями та відкрийте рот для врівноваження тиску.
Бережіть себе та поширюйте знання про мінну загрозу.