План на новорічну ніч: зібратися близьким колом, подивитися звернення президента, зустріти новий рік з келихом ігристого, з’їсти бутерброд зі шпротами, а може й з червоною ікрою і… І дочекатися кінця комендантської, щоб роз’їхатися по хатах. Але пропонуємо не зупинятися на тому, а використати спільний час з задоволенням і користю. Зібрали для вас варіанти активностей на новорічну ніч, щоб розважитися, краще пізнати українські традиції та навіть допомогти нашим захисникам і захисницям.
Щедрування на ЗСУ
Сотні тисяч українців та українок зустрічають Новий рік не за святковим столом з рідними, а в окопах, захищаючи нашу країну. Тож пропонуємо сучасніший варіант щедрування — для збору пожертв на ЗСУ. Для цього вигадайте яскраві образи, додайте до свого вбрання питомо українські аксесуари або запасіться музичними інструментами, як-то бубном або гармошкою. Навіть якщо не вмієте на них грати, головне — антураж. Складіть маршрут, за яким ви будете обходити сусідів — і вперед.
Звісно, на чужий поріг не варто приходити й стовбичити мовчки. Розіграйте тематичні сценки, придумайте танцювальні епізоди або актуалізуйте тексти відомих українських щедрівок під вашу мету. От декілька прикладів від шеф-редакторки Platfor.ma Тетяни Капустинської:
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
– Вийди, вийди, господарю,
Ми прийшли щедрувати
В тебе, кажуть, серце хороше,
То дай захисникам тих грошей.
Хоч не гроші, збір відкрий,
Тільки в голову не бий.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
***
Щедрик, щедрик, щедрівочка
Засяяла в небі зірочка,
Тож прийшли до вас до хати
На донати позбирати,
Хай прекрасним буде рік,
Йшла лиш радість на поріг,
А щоб були здорові й сильні,
На ЗСУ віддайте гривні.
***
Як на щедрий добрий вечір
До вас гості завітали
Миру, радості до речі
Вашій хаті побажали.
Поки ви за стіл не сіли,
Щоб стрічати гарне свято.
Дайте грошей Збройним силам,
Хоч би мало, хоч багато!
Збирати донати можна двома шляхами:
‣ у власний благодійний бокс або на банку в Моно;
‣ просити одразу переказати кошти на рахунок перевіреного фонду.
Другий варіант, звичайно, прозоріший і зрозуміліший людям. А для першого вам ще доведеться довести, що ви не шахрай і дійсно маєте добрі наміри.
Спільне плетіння дідухів
Українська традиційна прикраса з колосків може стати екологічною альтернативою ялинці. У давнину дідух як оберіг тримали у хаті під час зимових свят, щоб закликати добробут, відганяти злих духів і вшановувати пам’ять предків. Він символізує добробут, багатство, спокій і щастя. Нині українські традиції відроджуються і цей символ стає популярним зокрема серед молодого покоління. Тому що дійсно дідух виглядає як круте дизайнерське рішення, а зробити його не так вже складно. Цим можна розрадити й ваших гостей — провести майстер-клас з виготовлення дідуха, після якого кожен піде додому зі своїм оберегом.
Для цього вам знадобляться: колоски пшениці, жита або вівса (30-50 штук), солома, нитки, мотузки або джут, елементи декору на ваш смак (сухоцвіти, стрічки, гілочки калини, евкаліпт тощо).
Далі — покрокова інструкція дідуха:
1. Для дідуха краще обирати довгі та міцні колоски. Перед виготовленням їх варто замочити у гарячій воді на 15 хвилин, так вони стануть еластичнішими.
2. Робимо «голову». Для цього складаємо колоски в групи по 7 штук і обв’язуємо їх мотузкою або ниткою. Таких сімок може бути скільки завгодно, адже чим більше, тим пишнішим буде дідух. Далі фіксуємо мотузкою між собою спочатку 5 таких стебелець. Потім нижче домотуємо ще якусь частину, після того прикладаємо ще сімки колосків нижче. Таким чином ми формуємо пишний «букет» методом сходинок. Фіксувати стебельця варто надійно, щоб вони не ковзали.
3. Далі або обрізаємо стебло до одного рівня та залишаємо конструкцію стояти так, або робимо три ніжки. Для цього розділяємо низ на три частини й кожну міцно обмотуємо мотузкою.
4. Готовий дідух можна прикрасити так, як відчуваєте — додати гілочки з ягодами, сухі квіти, яскраві стрічки або сучасніші елементи.
От і все — власноруч зроблений дідух чудово впишеться в будь-який інтер’єр і буде не тільки притягувати все хороше, а й тішити ваше око. Адже зробили його ви самі, оцими ручками.
Ворожіння
Куди ж у новорічну ніч без таємничих древніх обрядів, які нібито дозволяють зазирнути у майбутнє та дізнатися, яким буде прийдешній рік. На долю, щастя та життєвий шлях наші пращури ворожили за свічками, дзеркалами, попелом, воском, каблучками, ланцюжками та дровами. А робили це у моменти, коли межа між світом людським і потойбіччям стоншується. Як, наприклад, на Андрія або у новорічну ніч. Детально про варіанти та способи ворожіння наших предків з інструкціями читайте у нашому матеріалі. От одне з них:
Ворожіння на попелі
Аркуш паперу кладуть на тарілку і спалюють за допомогою сірників. Тарілку тримають обережно, щоб не роздмухати попіл, а потім дивляться на його силует під світлом від свічки. Тінь, яку спалений папір відкидає на стіну, інтерпретують як ймовірне майбутнє.
Ще один з варіантів — це висипати попіл на рівну поверхню або чистий аркуш і вивчати вже створені візерунки. Хтось заморочувався і шукав у них цілі сюжети, а хтось звертав увагу більше на форму. Наприклад, коло та округлі форми означали завершення якихось довготривалих справ або заміжжя. Прямі лінії могли бути свідченням дороги та розв’язання проблем, а от хаотичні малюнки віщували тривоги та непередбачувані події. Також до того, як спалити папірець, можна було написати на ньому своє запитання і тлумачити відповіді, орієнтуючись на нього.
Своп — обмін речами
Новий рік — це новий початок, тому чому б не тільки обмінятися подарунками, а й почати з очищення особистого простору. Своп — це можливість звільнити свої шафу та оселю від зайвого, надати крутим речам нового життя, вберегти планету від нових відходів і навіть вхопити собі щось новеньке.
Механіка наступна: кидаєте критичний погляд на свій одяг, взуття, аксесуари, книги, елементи декору тощо та визначаєте, що достатньо довго припадає пилом і, ймовірно, ніколи не буде використовуватися — сміливо пакуєте це в валізу. Те саме роблять ваші гості. Головна умова — речі мають бути або новими, або в дуже хорошому стані. Вже на святкуванні ви по черзі презентуєте непотрібні вам речі й обмінюєтеся. Адже, можливо, хтось з ваших близьких давно мріяв про ці скарби, а вони лежать без мети. А тепер будуть лежати з метою.
Вирізання витинанок
Пам’ятаєте, як в початкових класах школи ви вирізали сніжинки з паперу та подекуди дивувалися, як же ж відбувається ця магія: там чикнули, тут чикнули, розгорнули й вийшло гарно. Насправді це тільки початковий рівень українського традиційного декоративно-ужиткового мистецтва — витинанки. Наші пращури здавна вирізали з паперу та тканини персонажів, пейзажі, орнаменти, фігури та цілі сюжети. Готові витинанки слугували декором хат до новорічних свят. Це досить простий і цікавий процес, тож участь може взяти будь-хто.
Матеріали, які необхідні: папір (білий і кольоровий, щоб було яскравіше), ножиці, канцелярський ніж, дошка для різання, олівець, гумка, лінійка, клей і, за бажанням, трафарети. Є складні узори, для кожного з яких краще дивитися урок на YouTube — наприклад, зимовий сюжет, дерево життя, українська пташка — а для абстрактних форм можна дотримуватися таких кроків:
1. Складіть папір навпіл або у кілька разів. Намалюйте свої форми або фігури олівцем.
2. Великі елементи виріжте обережно ножицями, а для дрібних використовуйте канцелярський ніж.
3. Повільно розгорніть витинанку, щоб не пошкодити. Допрацюйте елементи ножицями.
4. Вуаля, ви прекрасні! Готові витинанки можна розвісити по дому як прикраси.
Починати можна з простого, а далі — може когось затягне. Наприклад, жінка з Полтави вирізає витинанки по два метри.
Пограти в настільну гру про Україну
Один з найцінніших подарунків — нові знання, особливо якщо вони торкаються найкращої країни у світі (нашої). А щоб зробити процес інтерактивним, додати трохи напруги, азарту та мотивації в атмосферу, заздалегідь придбайте собі помічника. З українських настолок такого формату є всіма знаний Alias про Україну або локальна «Шевченко питає». Механіка трохи різна, перший варіант розрахований на широкий лексикон, адже треба пояснювати питомо українські слова. А другий — вікторина про факти щодо нашої країни. Тож обирайте варіант, який найкраще підходить під аудиторію, яка збереться. Адже мета — щоб всі весело та з користю провели час, а не побилися.
Конкурс на вигадування щедрівок
Достатньо економний варіант, адже для нього вам знадобляться тільки ваші менеджерські навички, щоб всіх організувати, і фантазія гостей. Запропонуйте їм вигадати свої власні щедрівки, але щоб дати поштовх, визначте напрямок роздумів. Наприклад, можуть бути римовані щедрівки:
‣ це можуть бути серйозні теми, як-то підсвічування нагальних потреб нашої країни (збереження кордонів 1991 року, повернення громадян з-за кордону, допомога армії);
‣ зі згадками персонажів/сюжетів українських казок або міфології;
‣ з автентичною українською лайкою;
‣ з інтеграцією у текст всіх присутніх на святкуванні тощо.
Визначте час, за який кожен має впоратися, а потім організуйте спільне читання унікальних щедрівок.
Розпис пряників
Головний виклик цієї активності — не зірватися і не з’їсти апетитне полотно ще до того, як воно буде оздоблене. Підготуйте для гостей пряники, бажано, вже заздалегідь куплені або спечені, щоб не обтяжувати народ очікуванням. Для глазурі змішайте яєчний білок (2 шт.) і цукрову пудру (12 ст.л), додайте кілька крапель лимонного соку. Збивайте до утворення густої однорідної маси. Розділіть на порції — одну залиште білою для основи, в інші додайте різні харчові барвники, і перекладіть у кондитерські мішки.
Перед розписом пряники мають бути обов’язково охолодженими. Покрийте всю поверхню білою глазур’ю та дайте висохнути 15-20 хвилин. Далі різними кольорами за допомогою пензлів або мішків з тонким носиком малюйте дрібні елементи. Також для декорування можна використовувати різноманітні посипки, шоколадні крихти, мармелад, кокосова стружка, горішки тощо — тільки додавати, поки малюнок ще не висох. А харчовими маркерами можна промальовувати деталі та додавати написи. Готовим пряникам треба час висохнути — зазвичай це кілька годин. Потім їх можна використати як прикраси на ялинку, запакувати як подарунок або й просто нарешті з’їсти.
Створення масок в стилі Маланки
Однією з найяскравіших святкових традицій нашого народу є обряд Маланки, який проводиться ввечері 31 грудня і скидається на цілий карнавал. Люди вигадують і створюють неймовірні костюми, переодягаються в різних героїв і тварин, ходять так хатами, сповіщаючи про скорий прихід нового року і бажаючи злагоди. Ключовим і дещо чудернацьким елементом образу є маска. Секрети цього ремесла проходять через покоління, створенням маланкових масок з гіпсу займаються спеціально навчені майстри. Ми ж з вами розглянемо дещо простіші варіанти.
Зробити маски в стилі Маланки можна пап’є-маше (hard level), з фольги (soft) та кольорового картону (easy). Так що можна не перевіряти гостей на вправність, а обрати останній варіант. Дотримуйтеся наступних кроків:
1. Виріжте з картону базову форму маски — залежно від персонажа, якого ви оберете. Зробіть овальні прорізи для очей.
2. Розмалюйте маску фарбами, додайте щоки, брови, ніс, рот. Та декоруйте додатковими елементами: квітами з паперу, пір’ям, намистинами, стрічками, стразами, сухоцвітами тощо.
3. Зробіть кріплення. Для цього можна з двох боків додати стрічки або нитки, щоб маску можна було зав’язати на потилиці. Або інший варіант — прикріпити до неї дерев’яну палицю та підносити до обличчя за потреби.
Сподіваємося, ваші гості будуть в захваті, та й ви теж. Пишемо це, розтоплюючи віск на ворожіння та вигадуючи щедрівки про системи ППО.
