За ці два з половиною роки одні тільки США надали Києву допомоги вже на понад $175 млрд. Але система побудована так, щоб не нашкодити американській обороні — значна частина цієї суми лишилася в країні, адже Пентагон заміщає у своєму арсеналі те, що відправляє Україні. Тож американські чиновники не раз констатували: від допомоги Україні виграють американські ж компанії. Так, наприклад, RTX, яка випускає ЗРК Patriot, вже відкрила нову філію в Аризоні, General Dynamics, що виробляє 155-мм снаряди, — у Пенсильванії, а Lockheed Martin отримала контракт на $861 млн на виробництво HIMARS.

Про цю ракетну установку ми ще, звісно, згадаємо, та, ймовірно, першими хедлайнерами цієї війни стали…

Javelin / NLAW 

FGM-148 Javelin — розроблений у США протитанковий ракетний комплекс (ПТРК). Вперше після тривалих перемовин його продали Україні ще у 2018-му. Javelin працює за принципом «вистрілив — забув», тобто бійцю не потрібно вести ціль для влучання, система зробить це сама. ПТРК знищує ворожу техніку на відстанях до 2,5 км, а ракета може підійматися та атакувати ворожу техніку у дах чи башту, де броня зазвичай найслабша.

Вже у перші дні повномасштабного вторгнення ці комплекси показали себе чудово. За деякими даними, на 4 березня 2022 року українські бійці здійснили 300 пострілів із Javelin — і знищили ними 280 ворожих танків. Враховуючи те, що один постріл цього ПТРК коштує близько $200 тис., а вартість бронетехніки — кілька мільйонів доларів — це була дуже вигідна угода. 

А у липні 2023-го українці вразили навіть самих виробників Javelin. Тоді на Запорізькому напрямку боєць із позивним Маяк збив із протитанкового комплексу розпіарений російський вертоліт Ка-52. Його ціна — близько $16 млн.

Ще одним надзвичайно ефективним ПТРК показав себе шведсько-британський NLAW. Це свого роду «Javelin ближнього бою», адже його ефективна дальність — 600-800 м. Та українські бійці відзначали його ефективність, влучність і зручність роботи, яку яскраво відчули на собі ворожа бронетехніка і вогневі точки.

Bayraktar

У перші місяці повномасштабного вторгнення чудово показали себе і турецькі безпілотники Bayraktar TB2. Тоді вони виступали одночасно і як розвідники, і як ударні дрони — чимало спалених колон ворожої техніки на Півночі України — заслуга якраз цих БПЛА. Били вони й по катерах противника на тоді окупованому Зміїному.

А ще весною 2022-го навіть знищили на самому Зміїному вертоліт з десантом.

Bayraktar працюють на середніх висотах близько 8 км та можуть нести керовані авіаційні бомби й протитанкові ракети. Однак якщо на перших порах російські ППО не могли впоратися з такою порівняно невеликою ціллю на таких висотах, то згодом навчилися це робити. Тож після 2022-го про ефективне застосування Bayraktar практично не чутно.

«Нептун»

Зате на весь світ було чутно роботу «Нептуна» — протикорабельної крилатої ракети розробки київського конструкторського бюро «Луч». Точні її характеристики не розкриваються, але, судячи з усього, це ракета вагою близько 870 кг з бойовою частиною у 150 кг та дальністю роботи до 300 км. У 2023-му «Нептун» модернізували, щоб завдавати ударів також по наземних цілях. Завдяки цьому в Криму та Ростовській області вже кілька разів палали дорогі російські зенітні ракетні комплекси С-300 і С-400, а в Краснодарському краї пішов на дно паром «Конро Трейдер», завантажений цистернами з паливом для армії.

Але головна здобич «Нептуна» — флагман російського Чорноморського флоту, ракетний крейсер «Москва». І допомогла в цьому сама природа України. 

13 квітня 2022 року на Чорному морі була жахлива погода. Екіпаж «Москви» почував себе у цілковитій безпеці — побачити крейсер з супутників чи дронів було неможливо через густі хмари. Флагман можна було б ідентифікувати на радарі, однак на відстанях в сотні кілометрів потрібні особливі загоризонтні системи, яких в Україні тоді не було. Тож крейсер вирішив підійти ближче до берега.

І тут оператор українського протикорабельного комплексу побачив те, що взагалі-то бачити не міг — величезну ціль на відстані в 120 км від берега. Цією горою сталі могла бути тільки «Москва». Однак як на такій відстані її помітив радар, що працює тільки на пару десятків кілометрів? 

Річ у тім, що через хмари низько над водою сигнал від радара просто відбивався від них до поверхні моря, а потім назад до хмар — і так дійшов до «Нептуна». Сама природа показала українцям, що флагман ворожого флоту стоїть в конкретному місці в межах досяжності комплексу.

Вже через 2 хвилини до «Москви» мчали дві ракети. «Нептуни» подолали відстань до крейсера за 6 хвилин. Однак ще якийсь час бійці не знали, чи влучили. Тільки коли до флагмана з різних боків кинулися на допомогу чотири російські кораблі, стало зрозуміло, що з крейсером щось не так. Втім, вони не змогли нічого зробити через шторм — тобто природа допомогла українцям двічі.

Вночі один з українських силовиків написав журналістам: «”Москва” — все». На наступний день загибель крейсера визнали й в Росії. Колись грізний корабель тепер лежить неподалік Одеси на морському дні. Він змінив статус: з флагмана флоту на об’єкт підводної культурної спадщини України №2064.

Ракетний крейсер «Москва» — це той самий корабель, якому адресувалася фраза «Русский военный корабль, иди на х*й» під час атаки на острів Зміїний. Завдяки «Нептуну» так він і зробив.

«Богдана»

Пов’язана зі Зміїним й ще одна українська розробка. «Богдана» — це перша вітчизняна самохідна артилерійська установка (САУ) з натовським калібром 155-мм. Дальність стрільби — 42 км фугасним снарядом і 50 км реактивним, скорострільність — 4-6 пострілів за хвилину. На початок повномасштабного вторгнення вона існувала в єдиному екземплярі. 

Але навіть одна «Богдана» серйозно вплинула на хід війни. Влітку 2022-го її переправили на самий південь України, де від берега до Зміїного було рівно 40 км. І САУ почала свою роботу.

«Богдана» безперервно била по острову половину червня. Для цього її на плавучих платформах по 3-4 години щодня сплавляли на позицію і назад. Врешті це спрацювало — через постійні обстріли та українські десанти росіяни втекли зі Зміїного. Єдиний екземпляр української установки зробив свою справу.

Точніше, він був єдиним. 1 жовтня 2024-го Володимир Зеленський розповів, що зараз Україна виробляє щонайменше 15 «Богдан» на місяць. Українська артилерійська установка продовжує бити ворогів — але вже не наодинці.

М777

Активно працює на фронті й західна артилерія. M777 — одна з найбільш поширених 155-мм буксированих гаубиць в американській армії. Дальність її роботи звичайними снарядами — 24 км, а активно-реактивними керованими M982 Excalibur — до 40 км. Конструкцію спеціально полегшили, щоб спростити транспортування і розгортання — від моменту приїзду до пострілу М777 готують за 6 хвилин.

Українські бійці хвалять гаубицю за точність, ергономіку та зручність використання. Крім того, вона просто потужніша за подібні радянські зразки — якщо в 152-мм снарядах СРСР кількість вибухової речовини становить від 4,8 до 6,8 кг, то у натівських — 10,8 кг.

Вірогідно, саме М777 зіграли ключову роль на знаменитій Білогорівській переправі. Тоді противник намагався форсувати Сіверський Донець, але завдяки ефективній роботі української розвідки та артилерії втратив понад сотню одиниць техніки та 400-1000 бійців.

Panzerhaubitze 2000

PzH 2000 — це німецька гусенична 155-мм «самохідка», яка може вести вогонь стандартними снарядами на відстанях до 30-36 км, а Excalibur — аж до майже неймовірних для такої артилерії 67 км.

Ця техніка до 2022-го вважалася однією з найкращих САУ у світі, й досить добре показала себе й на війні в Україні. Так, наприклад, PzH 2000 успішно била ворога під час Харківського контрнаступу чи під Соледаром. Втім, її проблема така ж, як і у фактично всієї західної техніки, — вона не завжди витримує інтенсивність наших бойових дій. Гендиректор концерну Rheinmetall, що виробляє PzH, розповідав, що при ресурсі ствола установки близько 4,5 тис. пострілів, в Україні зафіксували випадок здійснених 20 тис. пострілів з однієї гармати. За деякими даними, іноді до половини усіх українських PzH знаходилися на ремонті.

CAESAR / Krab / Zuzana 2 / Archer

Схожа доля і в CAESAR — французької колісної 155-мм САУ. Її максимальна дальність — понад 40 км, а з активно-реактивними снарядами — до 49 км. CAESAR відзначається своє швидкістю та маневровістю, тож може оперативно приїхати на точку, розгорнутися, відпрацювати по ворогу — і зникнути. 

Також варто відзначити Zuzana 2 — колісну 155-мм САУ, яку з 1998 року виробляє Словаччина. Завдяки автоматизації її особливість — лише три людини обслуги, що нетипово мало для подібних установок.

Krab — польська гусенична САУ. Максимальний темп вогню — до 6 пострілів на хвилину, але також може видати серію з 3 пострілів за 10 секунд. Звичайні снаряди випускає на дальність до 30 км, активно-реактивні — до 40.

А от шведська колісна Archer відома своїм темпом роботи. Загалом це одна з найсучасніших САУ світу — шведи взяли її на озброєння лише у 2014-му. Ефективна дальність стрільби — 30 км, активно-реактивними — до 40 км, а керованими Excalibur — аж до 60 км. 

Завдяки знову ж таки автоматизації вона може блискавично розгорнутися, випустити 8-9 пострілів за хвилину — і залишити небезпечну позицію. Крім того, хоча екіпаж складає 4 людини, в екстремальних умовах відпрацювати Archer зможе навіть із двома.

HIMARS 

Якщо вже мова про артилерію, не можна не згадати легендарну M142 HIMARS. Це американська система залпового вогню, чия назва High Mobility Artillery Rocket System (високомобільна артилерійська ракетна система) повністю відповідає реальності. HIMARS теж вміє оперативно приїхати, відпрацювати — і зникнути. Щоб моментально (буквально за хвилину!) перезарядитися — і відпрацювати ще раз.

Ці системи з’явилися на озброєнні України влітку 2022-го. Фактично в один момент значна частина російських складів боєприпасів та прифронтових штабів потрапили в радіус ураження.

Екіпаж однієї з чотирьох перших українських HIMARS розповідав The Wall Street Journal про перше застосування. Тоді під удар попав штаб російської армії в Ізюмі. Загинули 17 російських військових, у тому числі полковник та два майори, ще 20 отримали поранення.

Найпоширеніший боєприпас — ракети GMLRS калібром 227 мм. Їхня дальність — від 15 до 84 кілометрів. Крім того, в Україні вперше застосували високоточні боєприпаси GLSDB (Ground-Launched Small Diameter Bomb). Їхня дальність — вже до 150 км, а коштують вони при цьому втричі дешевше. Фактично це керована авіабомба, що запускається з землі. А восени 2023-го Україні передали й ATACMS, дальність дії яких — до 300 км.

В основному Хаймарс працюють вночі, щоб мінімізувати виявлення російськими безпілотниками. Введення координат цілей та пуск займає менш як хвилину. Після пуску машини одразу залишають позиції. Завдяки цим швидкісним і точним РСЗВ російські тили не можуть почуватися в безпеці на відстані у сотні кілометрів від фронту.

Натомість за весь цей час, за даними Forbs, росіяни уразили лише 1 Хаймарс. У березні 2024-го установку помітив безпілотник біля лісосмуги у Донецькій області, приблизно за 40 км від лінії фронту. Згодом на HIMARS нібито націлили гіперзвукову ракету «Іскандер».

Старіший аналог HIMARS — це MLRS M270 на гусеничній платформі Bradley. Він менш швидкісний, але зате більш прохідний та може нести одночасно більше ракет — 12 проти 6 у HIMARS. 

Leopard 2

Це основний танк німецької армії ще з 1979 року й загалом один із наймасовіших в арміях країн НАТО. За ці чотири десятиліття Leopard 2 пройшов вже з десяток масштабних модифікацій, найсучасніша з яких на війні в Україні — 2А6. Втім, є у нас й старіші моделі та навіть Leopard 1, взятий на озброєння ще у 1965-му.

Екіпаж Leopard 2 — 4 людини: командир танку, заряджаючий, навідник і механік-водій. Танк озброєний потужною 120-мм гарматою Rh-120, яка може вести вогонь на ходу на дистанціях до 5 км, а також двома кулеметами калібру 7,62-мм. Українські бійці особливо хвалять точність пострілів. «Оптика у Leopard дозволяє далеко бачити, ми працюємо з максимальною дальністю, у нас траплялися постріли й на 3,6 км. Це дуже гарно. Для радянської техніки кілометр — це вже було добре, а тут понад у 3 рази далі», — розповідав нам командир Leopard 2 із позивним Захар. Прочитайте його інтерв’ю, щоб ще більше поважати цей танк!

Abrams 

M1 Abrams — основний бойовий танк США. Ця танкова платформа є однією з «найдосвідченіших» серед усіх — на озброєнні США вона ще з 1980 року. 

На сучасних модифікаціях встановлена багатошарова протиснарядна композитна броня, посилена сіткою зі збідненого урану. Головне озброєння танка – 120-міліметрова гладкоствольна гармата М256 від Rheinmetall, також є два кулемети.

Бойове хрещення Abrams успішно пройшли в боях під час війни операції «Буря в пустелі». В Україну вони прибули у жовтні 2023-го. Для росіян це була пріоритетна ціль, але першим знищеним Абрамсом, за даними Форбс, вони змогли похвастатися лише наприкінці лютого 2024-го. 

При цьому США вже роблять висновки з війни в Україні. Аналітична компанія Army Science Board довела, що у 2040-х роках Абрамс втратять ефективність на фронті. Ключові небезпеки — протитанкові ракетні комплекси БПЛА та баражуючі боєприпаси, протитанкові міни й загалом прозорість поля бою. Так, підбитий у лютому 2024-го в Україні Абрамс постраждав саме від удару дроном в дах.

Це виявилося слабким місцем для багатьох навіть найсучасніших танків. Адже вся їхня верхня напівсфера вразлива для дронів — нового озброєння, з яким бронетехніка раніше фактично не зустрічалася. Тому українські екіпажі додатково оснащують їх комплектом захисту «Контакт-1».

Challenger 2

Цей танк перебуває на озброєнні армії Великої Британії з 1998 року. Деякі експерти називають його найзахищенішим у світі. Все це завдяки броні «Чобхем», кільком шарам з різних матеріалів, які змушують снаряд долати їх послідовно. Відомий випадок під час війни в Іраці, коли танк отримав понад 10 влучень — броня витримала. З інших цікавих особливостей: паливо можна розпилити на гарячий двигун, щоб утворити димову завісу, яка закриває бак.

Українські бійці особливо відзначають надзвичайну точність його 120-мм гармати — на відміну від інших танків союзників, вона нарізна. Під час війни в Перській затоці британський Challenger встановив рекорд із найдовшого підтвердженого знищення танка на відстані 4,7 км.

Кілька десятків Challenger 2 воюють в Україні, й непогано проходять випробування на сучасній війні. І наближаються до снайперського рекорду — в Україні вже зафіксовано постріли на 4,5 км.

Bradley

Від танків до молодших братів — бойових машин піхоти. Знамениту БМП Bradley часто називали «бойовим таксі» — у попередніх конфліктах її головною задачею було доставити бійців на передову. Але українські оператори відзначають також якісну оптику, точну гармату й бронезахист Bradley. Фактично в Україні це і бойове таксі, і броньований пункт спостереження, і машина евакуації, і навіть машина прориву та подекуди артилерія.

Швидкість — до 66 км/год, екіпаж — 3 людини + десант 6-7 бійців, озброєння: 25-мм гармата, 7,62-мм кулемет; пускова установка TOW. Але найкраще за все про Bradley розкаже один із найуспішніших командирів цієї БМП в Україні (а значить і у світі), Герой України з позивним Карацупа — свою майже 30-тонну броньовану машину він називає Ластівка. Обов’язково прочитайте його інтерв’ю тут.

NASAMS / IRIS-T 

На жаль, тепер фактично кожен в Україні розбирається в ППО. Один із флагманів оборони неба — норвезько-американський мобільний зенітно-ракетний комплекс NASAMS. Головне його призначення — збивати цілі на короткій та середній дистанції, у радіусі 2,5-40 км.

Про ефективність цього ЗРК свідчить те, що американці обрали саме його для прикриття Білого дому. Причому на нашій війні він став навіть ефективнішим — виробник вже вніс у комплекс кілька конструктивних змін, які після практичного використання запропонували саме українські оператори. Крім того, вони придумали, як перезаряджати його значно швидше, ніж це робили раніше. Тепер українці встигають перезарядитися прямо під час ракетної атаки, щоб зробити ще один пуск.

І, знову ж таки, найкраще про цей комплекс розповість командир дивізіону NASAMS,  який вже збив кілька сотень ворожих ракет та дронів. Його інтерв’ю — тут.

Також варто згадати IRIS-T — найсучасніший німецький ЗРК. Він може вражати цілі на відстанях 25-40 км залежно від модифікацій. Ракета цього комплексу настільки маневрова, що, за словами розробників, може розвернутися на 180° «у просторі двох футбольних полів». І, судячи з усього, маневрує вона добре — українські бійці відзначали, що з 51 перших пусків усі 51 ракет вразили ціль.

Patriot 

Показали себе на реальній війні й знамениті Patriot. Офіційно не розголошується, скільки саме комплексів передали Україні різні держави. Однак навіть ці кілька ЗРК вже показали свою силу проти найсучасніших російських крилатих та балістичних ракет й ледве не щодня рятують життя мирних людей. Ще наприкінці 2023 року повідомлялося, що Patriot перехопив вже 15 «Кинджалів» — ракет, які були гордістю Путіна, і які він називав «такими, що неможливо збити».

Дальність перехоплення Patriot — 80 км, максимальна робоча висота — 24 км, кількість одночасно обстрілюваних цілей — 8. Головна перевага цього ЗРК — здатність збивати не лише літаки й крилаті ракети, але й балістичні цілі, які до цього для українського ППО були фактично невловні. 

Ще одна система, яка теж може полювати на такі ракети — SAMP-T/MAMBA, фактично європейський аналог Patriot. Щоправда, в Україні їх ще менше, ніж Patriot.

Морські дрони

Вперше Україна атакувала ворога морськими дронами ще у вересні 2022-го. П’ять бортів, кожен із яких ніс по 108 кг тротилу, наближалися до Севастополя. Однак тоді атаку довелося згорнути через перебої зі зв’язком. Проте перша спроба принесла неоціненні дані по навігації та зв’язку.

За лічені місяці Служба безпеки України значно вдосконалила свої дрони. Тепер на них — одразу три системи зв’язку. Бойову частину довели до 850 кг тротилу. А корпус виготовляють із непомітного для радарів матеріалу. Ця розробка отримала назву SeaBaby — cаме вони у липні 2023-го підірвали Кримський міст.

Але ще до того SeaBaby здійснили першу в історії масштабну атаку морських дронів. Тоді прямо на головній базі Чорноморського флоту Росії  вони вразили 4 військові судна, серед яких фрегат «Адмірал Макаров».

Надалі дрони, розроблені та виготовлені СБУ, продовжували записувати на свій рахунок уражені цілі: ракетоносії «Самум» та «Павєл Державін», великий військовий буксир «Ніколай Муру», новітній розвідувально-гідрографічний корабель «Владімір Козіцкій». Фактично тепер SeaBaby — не дрон-камікадзе, а модульна платформа, на яку монтуються різні види озброєння. Нові модифікації обладнані ще й вогнеметними чи ракетними системами, тож можуть вести справжні морські бої.

І це — далеко не єдиний морський дрон українців. Наприклад, у вересні 2023-го 5,5-метрова Магура від Головного управління розвідки підбила російський патрульний корабель «Сергій Котов».

А нова модифікація дрона СБУ «Мамай» — найшвидший об’єкт у Чорному морі, що може розганятися до 110 км/год. 450 кг вибухівки дозволили йому серйозно уразити великий десантний корабель  «Оленегорский горняк» та танкер на службі Міноборони РФ «Sig».

Західні медіа констатували, що країна без свого флоту змогла завдати поразки розпіареним морським силам РФ, знищити третину кораблів, вигнати Чорноморський флот з Криму та перетворити його на флотилію.

Бонус: DJI Mavic 3

У вікіпедії про цей дрон пишуть так: серія компактних квадрокоптерів з дистанційним керуванням для особистої та комерційної аерофотозйомки та відеозйомки, які випускає китайська компанія DJI. Що ж, кмітливі українці довели, що Mavic може не тільки знімати весілля. Тисячі цих дронів всі ці два з половиною роки війни проводять розвідку по всьому фронту та навіть пристосовуються до скидів вибухівки на ворогів.

Маленький, недорогий і ефективний — Mavic дійсно став одним із малопомітних хедлайнерів цієї війни.

Війни, що обов’язково завершиться нашою перемогою.

Фото обкладинки: 45 ОАБр