СМИК виріс з відчуття, що традиційна та електронна музика мають подібну природу. Адже обидві створюють простір, де люди синхронізуються через знайомі ритми, рух, повторюваність — це відчуття стало відправною точкою.

Водночас потрібна була відповідь на ширшу культурну проблему — втрату безпосередньої взаємодії з традицією. Через імперську політику у частини українців сформувалася радше номінальна, ніж жива спорідненість із традиційною культурою. Ми усвідомлюємо приналежність до свого спадку, однак відчуваємо певну дистанцію — особливо якщо не мали досвіду взаємодії.

Через це традиційна культура асоціюється з чимось віддаленим від сучасного життя, нішевим та застарілим. Взаємодія з нею здається складною, такою, що потребує знань та підготовки — виникає страх зробити щось не так.

СМИК працює саме з цією напругою: замість академічних пояснень чи суворої канонічності проєкт пропонує живий досвід. Наприклад, коли архаїчні пісні Полісся чи автентичні мелодії Наддніпрянщини звучать у контексті сучасного електронного саунду, бар’єри зникають самі собою.

Через зрозумілі ритми та тілесне проживання дистанція скорочується, а поріг входження стає мінімальним. Для когось такий досвід стає імпульсом до глибшого дослідження витоків, для когось — моментом прийняття та відчуття СВОГО. Обидва сценарії є однаково цінними.

Один із форматів СМИК — Струнно-смичковий рейв, що поєднує електроніку та фолк. Перший зібрав понад 300 людей. Згодом програма розрослася — від вуличного джему на кількадесят музикантів до майстрового ярмарку та благодійного аукціону на підтримку ЗСУ.

СМИК 2.0 об’єднав вже близько 500 гостей. На рейві виступили й безпосередні носії традиції — автентичні музиканти із села Стратинці, що на Франківщині.

СМИК.Маланка

Згодом з’явилися й інші формати — зокрема події, натхненні обрядовими дійствами. Молодь збирається разом, перевдягається, готується до спільних співів і танців. Це повернення до безпосередньої участі в обряді, з яким у сучасному житті майже втрачено зв’язок.

СМИК.Маланка — перша подія з міжнародною участю: у лайнапі з’явилися музиканти з Польщі, спеціально для рейву капела Наконечного та Plastelina створили спільний електроакустичний лайв. Виступ був реалізований за підтримки Польського інституту в Києві. Подія зібрала близько 750 людей та стала одним із наймасштабніших форматів у межах проєкту.

СМИК.Весна — передчуття світла

На відміну від гучних рейвів та Маланки, ця подія зосереджена саме на вокальній традиції. Раніше зустріч весни була важливою точкою року — зміну сезону потрібно було виспівати та закликати, адже саме людський голос вважався головною силою, здатною пробудити життя навколо.

Концертна програма СМИК.Весна працює саме з цією частиною фольклору, зокрема з веснянками — тут поєднується обрядове й ліричне, а фокус зміщується з танцювальних бітів на вокал. Це камерний та особистий досвід, який пропонує можливість бути уважним до звуку й власного стану — зосередитись, перевести внутрішні годинники й налаштуватися на весну. 

Перші події показали, що більш інтимна взаємодія з культурою також відгукується — дебютна СМИК.Весна зібрала близько 500 гостей.

Більше ніж просто події

За два роки СМИК вибудував цілу екосистему, що працює з традицією на різних рівнях — від перших досвідів до глибокого занурення. 

Одним із ключових напрямів стала освіта. CMYK.Education — безплатна програма для саундпродюсерів, яка знайомить музикантів із традиційною музикою та підходами до етичної роботи з автентикою.  За цей час СМИК зібрав дві групи з 30 саундпродюсерів, роботи яких презентувалися у форматі відкритих showcase-вечірок, які щоразу збирали близько 120 слухачів. Другий набір курсу був підтриманий Goethe-Institut в Україні. У такий спосіб СМИК формує навколо себе спільноту, що не боїться експериментувати із традиційною музикою, при цьому не спотворюючи першоджерело. 

Ще однією ініціативою став запуск лейблу — треки, що раніше звучали наживо в межах подій, стали доступними для прослуховування. Лейбл працює як із власною електроакустичною музикою, так і з релізами традиційних гуртів. Завдяки цьому традиційна музика виходить за межі локальних практик і стає більш помітною в сучасному музичному середовищі.

За пів року на лейблі з’явилося п’ять релізів, більшість із яких — із традиційною інструментальною музикою. До того ж у межах проєкту був створений семплпак традиційної інструментальної музики Галичини, Полісся та Наддніпрянщини, виконані в різних техніках та різними складами — створення було підтримане Goethe-Institut в Україні.