fbpx #Дітикеруютьсвітом. Маніфест про дитячі права від UNICEF | Platfor.mа
МЕДІА АГЕНЦІЯ МАГАЗИН КРЕЗЮМЕ
 
Цього року виповнюється 30 років з того дня, коли ООН ухвалила Конвенцію про права дитини – спеціальний документ, мета якого захистити інтереси дітей по всьому світі. З цієї нагоди ми запускаємо соціальну кампанію, щоб ще раз довести, що діти – круті, творчі особистості, які мають право на свободу думки та самовираження.
Кампанія присвячена боротьбі за дитячі права
Ми – нове покоління людей і нам є що сказати! Хто може краще пояснити права дітей, ніж вони самі? Сміливі, творчі та талановиті – вони створили власний креативний відеоманіфест, щоб привернути увагу до Конвенції ООН про права дитини і довести: #ДітиКеруютьСвітом! Підтримуйте рух дітей за свої права – діліться цим відео та дізнавайтесь більше на сайті ЮНІСЕФ.
* * *

Краще спитайте, хто ми є зараз, не ким хочемо стати
Ми – нове покоління людей, і нам є що сказати.

Свобода думок – це ідея заразна, як вірус.
Цей маніфест для тих, кому вісімнадцять мінус.

Тобі шість чи шістнадцять – це неважливо скільки.
Цей дзвінок нарешті для тебе, а не для вчительки.

Це життя – тут нема ані завуча, ані директора
А слова, про які ти шкодуєш, уже не замажеш коректором.

Тут вчать не стояти біля дошки, а стояти за себе.
І щоб сказати, що думаєш, руку тягнути не треба.

Тут нарешті реально важливе домашнє завдання:
Знати власні права від першого і до останнього.

Тут іспит щодня і вірно вчинити непросто.
Тут вчитись потрібно не тільки дітям, але і дорослим.

Хочеш поруч іти – не потрібно тягнути за руку
Якщо хочеш довіри – не заходь до кімнати без стуку.

Не сприймати дитину всерйоз – це як мінімум дико.
Хто сказав, що рівень свободи залежить від віку?

В нас відкриті серця, свіжий погляд, розбиті коліна.
Все можливо, тобі все під силу, коли ти дитина.

А як хтось тобі скаже, що все це звучить по-дитячому,
Посміхнись і скажи: ну окей, ми це ще побачимо.

* * *
Ще й як! Це може звучати як фантастика, але людство лише у ХХ столітті, усвідомило, що діти потребують особливої турботи та захисту, адже часто не можуть захистити себе самостійно. З 1924-го року, коли було прийнято Женевську Декларацію прав дитини, дитячі права лишаються у фокусі уваги цивілізованих країн. У 1989 Організація Об'єднаних Націй ухвалила Конвенцію про права дитини, яку ще називають світовою конституцією для дітей. Станом на сьогодні Конвенцію підписали 193 країни. Україна – одна з них, а отже українські діти можуть розраховувати на захист та всіляку підтримку з боку держави.
У Конвенції є 54 статті – кожна з них присвячена певному праву дитини. Наприклад, це право на благополучне життя, освіту, родину, право на приватність, на вільне вираження думок чи на лікування. Якщо казати коротко, то всі дитячі права засновані кількох простих, але важливих принципах. По-перше, усі діти мають рівні права, незалежно від того, якої вони національності, скільки їм років, якого кольору волосся мають чи яку музику слухають. По-друге, інтереси дитини повинні бути завжди на першому місці в усіх діях чи рішеннях щодо неї – до думки дитини потрібно дослухатися і давати їй можливість вільно висловлювати свою позицію. По-третє, кожна дитина повинна бути забезпечена усім, що потрібно їй для щасливого життя – мати житло та сім'ю, вчитися у школі, їсти, мати час на ігри та дозвілля.
Ніякої трагедії не станеться. Разом із правами кожен громадянин має й власні обов'язки – це важлива частина нашого життя. Те саме правило працює й з маленькими громадянами. Наприклад, дитина має не лише право на освіту, а й обов'язок вчитися. Одним словом, прогулювати школу, прикриваючись Конвенцією про права дитини, не вийде. Або ж дитина, як і будь-який громадянин, має право вільно висловлювати власну думку, але лише до тієї міри, поки вона не ображає інших людей.
На жаль, це дійсно так. Порушення прав дітей відбувається щосекунди – в сім'ях, у школах і на рівні держави. Це відсутність доступу до повноцінного харчування та освіти, булінг, розлука з сім'єю, неповага до особистого життя та приватного простору. Але бувають і значно страшніші порушення: насилля, експлуатація дитячої праці, проституція, торгівля дітьми. За даними ЮНІСЕФ, до 250 тис дітей були змушені стати солдатами та навіть брати участь у війні.
В деяких країнах може, – з кожним роком у світі все більше розвивається правосуддя для дітей, яке має справу з порушенням прав неповнолітніх. В Україні система захисту дитячих прав лише формується – вони закріплені у Конституції України та у Конвенції ООН, на практиці інтересами дитини опікуються батьки, соціальні служби та дитячий омбудсмен. Також в Україні діє міжнародна гаряча лінія (0 800 500 335 або 116 123), куди дитина може звернутись, якщо відчуває, що її права порушують, отримати консультацію та допомогу.
Перший крок – це, авжеж, самому або самій знати про права дітей, поважати їхню думку, підтримувати в них віру в себе та заохочувати самостійність, а також не мовчати та не проходити повз, якщо станете свідком порушення дитячих прав. По-друге – розповідайте дітям про те, на що вони мають право і як діяти, якщо вони відчувають несправедливе ставлення для себе. Конвенція про права дитини – юридичний документ, який дитина навряд захоче читати, проте у ваших силах пояснити кожен її принцип на реальних прикладах і зрозумілою мовою. До речі, ось тут можна знайти скорочений варіант – саме для дітей.
  • Діма Борисов
    «Мій найсміливіший вчинок в дитинстві – втекти з останніх уроків у школі, таємно взяти відро з губкою та шампунем "кря-кря" – і піти до магазина "Каштан" мити машини та заробляти перші гроші».
  • ЛІДІЯ ТАРАН
    «Я розмовляла українською мовою, хоч це було немодно у київських школах, підтримувала народний рух – через це була жертвою булінгу від однокласників. А ще я бойкотувала піонерську організацію і не носила червону краватку».
  • Олександра Заріцька
    «Я завжди була бандиткою. Із самого дитинства протестувала проти правил, шкільної форми, домашніх обов'язків... Чи просто так! Мій головний бунт був проти думки дорослих, що я не стану артисткою (адже в нас не було потрібних зв'язків, у мене — фігури, а у світу — часу, щоб звернути на мене увагу)».
  • сергій бабкін
    «Одного разу нас із братом зловили на будівництві та пригрозили, що зараз відведуть в міліцію! Тоді я дуже налякався реакції батьків, того, що вони дізнаються. Цей момент пам'ятаю досі».


  • Любко Дереш
    «Якось ми вирішили влаштувати в рідному ліцеї вечір творчості Джима Моррісона. Це було у 10 класі. Кульмінацією вечора став шаманський танець під звуки "My wild love" The Doors і спалахи стробоскопа. Досі на серці холоне, коли пригадую наш танок».

  • марічка падалко
    «Мій найбільший супротив батькам в дитинстві – це влаштовувати істерики в перукарні, коли мене приводили стригти. Мати довгі коси, а не "модну зачіску" було моєю великою мрією. Як ви думаєте, хто вже у вісім років захистив моє право на власний вибір? Це була стороння людина. Перукарка. Одного разу вона через мої сльози просто відмовилася стригти, і батьки здалися».
  • Alyosha
    «Уявіть, йдеш собі в третьому класі до школи, аж раптом тебе охоплює справжнісінький всепоглинаючий страх. Ти боїшся зайти у клас, бо там — вчителька, що тебе недолюблює. І ось ти вперше в житті стаєш перед вибором: наразитися на двійку чи втікти з уроку. Набираєшся сміливості,і... За секунду даєш драпака».
  • Тарас Тополя
    «В мене в пріоритеті завжди була мрія. І якщо заради неї, в 10-11 класі потрібно було щодня пасувати в середньому два уроки з 5, то мене совість не гризла. Чесно. Я виправдовував себе пошепки і... йшов до мети. Щоправда, замість відпочинку, працював у суботу-неділю. Щоб заробити на репетиції. Але то вже інша історія».
  • МІШЕЛЬ АНДРАДЕ
    Співачка
Що робити, якщо в школі кажуть ходити у формі? А якщо змушують їсти брокколі? А якщо батьки підписались на вас у Instagrami і коментують все підряд? А не ходити на уроки можна, якщо дуже не хочеться? Пройди цей тест та дізнайся, чи часто порушують твої права і як постояти за себе.
ПОЧАТИ ТЕСТ
Уявіть, що вам не подобається ваше ім'я чи прізвище. Ну а що, і таке буває. Як думаєте, чи можна його змінити?
Дитина має право не лише на ім'я від народження (ви знали, що безіменна дитина – це грубе порушення закону?), а ще й право змінити своє ім'я, якщо з вибором своїх батьків вона не згодна. Зробити це можна як тільки вам виповниться 7, щоправда до 16 років доведеться заручитись підтримкою батьків – саме вони мають подати відповідну заяву до державних органів. А от після 16 можна сміливо самостійно прямувати в РАЦС, головне не забути потрібні документи.
Дитина має право не лише на ім'я від народження (ви знали, що безіменна дитина – це грубе порушення закону?), а ще й право змінити своє ім'я, якщо з вибором своїх батьків вона не згодна. Зробити це можна як тільки вам виповниться 7, щоправда до 16 років доведеться заручитись підтримкою батьків – саме вони мають подати відповідну заяву до державних органів. А от після 16 можна сміливо самостійно прямувати в РАЦС, головне не забути потрібні документи.
Дитина має право не лише на ім'я від народження (ви знали, що безіменна дитина – це грубе порушення закону?), а ще й право змінити своє ім'я, якщо з вибором своїх батьків вона не згодна. Зробити це можна як тільки вам виповниться 7, щоправда до 16 років доведеться заручитись підтримкою батьків – саме вони мають подати відповідну заяву до державних органів. А от після 16 можна сміливо самостійно прямувати в РАЦС, головне не забути потрібні документи.
Дитина має право не лише на ім'я від народження (ви знали, що безіменна дитина – це грубе порушення закону?), а ще й право змінити своє ім'я, якщо з вибором своїх батьків вона не згодна. Зробити це можна як тільки вам виповниться 7, щоправда до 16 років доведеться заручитись підтримкою батьків – саме вони мають подати відповідну заяву до державних органів. А от після 16 можна сміливо самостійно прямувати в РАЦС, головне не забути потрібні документи.
ДАЛІ
ПЕРЕВІРИТИ
РЕЗУЛЬТАТ
Ви приходите до школи у джинсах, а вас зупиняє вчитель або директор – кажуть, що без форми до уроків не допустять. Справедливо чи ні?
У шкільної форми є свої плюси: крім того, що не потрібно щоранку ламати голову, у чому піти сьогодні, шкільна форма показує вашу приналежність до колективу. Це все одно, що у футболі – ви одразу впізнаєте вболівальника «Динамо» чи «Шахтаря» за кольором одягу чи іншими атрибутами. Але, на відміну від спорту, в освіті певна форма одягу зовсім не є обов'язковою, в будь-якому разі в Україні. Одним словом, носити до школи можна все, що завгодно – головне, щоб це не порушувало громадського порядку та не заважало іншим людям вчитись. А от не пускати вас до школи, через те, що ви прийшли без форми – не можуть, адже це порушуватиме ваше право на освіту.
У шкільної форми є свої плюси: крім того, що не потрібно щоранку ламати голову, у чому піти сьогодні, шкільна форма показує вашу приналежність до колективу. Це все одно, що у футболі – ви одразу впізнаєте вболівальника «Динамо» чи «Шахтаря» за кольором одягу чи іншими атрибутами. Але, на відміну від спорту, в освіті певна форма одягу зовсім не є обов'язковою, в будь-якому разі в Україні. Одним словом, носити до школи можна все, що завгодно – головне, щоб це не порушувало громадського порядку та не заважало іншим людям вчитись. А от не пускати вас до школи, через те, що ви прийшли без форми – не можуть, адже це порушуватиме ваше право на освіту.
У шкільної форми є свої плюси: крім того, що не потрібно щоранку ламати голову, у чому піти сьогодні, шкільна форма показує вашу приналежність до колективу. Це все одно, що у футболі – ви одразу впізнаєте вболівальника «Динамо» чи «Шахтаря» за кольором одягу чи іншими атрибутами. Але, на відміну від спорту, в освіті певна форма одягу зовсім не є обов'язковою, в будь-якому разі в Україні. Одним словом, носити до школи можна все, що завгодно – головне, щоб це не порушувало громадського порядку та не заважало іншим людям вчитись. А от не пускати вас до школи, через те, що ви прийшли без форми – не можуть, адже це порушуватиме ваше право на освіту.
У шкільної форми є свої плюси: крім того, що не потрібно щоранку ламати голову, у чому піти сьогодні, шкільна форма показує вашу приналежність до колективу. Це все одно, що у футболі – ви одразу впізнаєте вболівальника «Динамо» чи «Шахтаря» за кольором одягу чи іншими атрибутами. Але, на відміну від спорту, в освіті певна форма одягу зовсім не є обов'язковою, в будь-якому разі в Україні. Одним словом, носити до школи можна все, що завгодно – головне, щоб це не порушувало громадського порядку та не заважало іншим людям вчитись. А от не пускати вас до школи, через те, що ви прийшли без форми – не можуть, адже це порушуватиме ваше право на освіту.
ДАЛІ
ПЕРЕВІРИТИ
РЕЗУЛЬТАТ
А якщо ходити до школи зовсім не хочеться, можна не йти? Маю таке право?
Дитина має не лише право на освіту, а й обов'язок відвідувати школу та вчитися, адже в Україні середня освіта – це маст. Тому якщо зранку захочеться поспати подовше, прикриваючись Конвенцією про права дитини, знайте, що такий план не прокатить. Важливий принцип Конвенції – інтереси дитини понад усе, а отримати освіту – якраз у ваших інтересах. Інша справа, якщо ви не хочете йти до школи не тому, що ліньки, а через те, що ви почуваєтеся там некомфортно, якщо не можете знайти спільної мови з вчителями та однокласниками або якщо вас ображають. В такому разі потрібно поговорити з батьками та спільно знайти рішення, можливо навіть змінити школу, адже навчання повинно приносити задоволення.
Дитина має не лише право на освіту, а й обов'язок відвідувати школу та вчитися, адже в Україні середня освіта – це маст. Тому якщо зранку захочеться поспати подовше, прикриваючись Конвенцією про права дитини, знайте, що такий план не прокатить. Важливий принцип Конвенції – інтереси дитини понад усе, а отримати освіту – якраз у ваших інтересах. Інша справа, якщо ви не хочете йти до школи не тому, що ліньки, а через те, що ви почуваєтеся там некомфортно, якщо не можете знайти спільної мови з вчителями та однокласниками або якщо вас ображають. В такому разі потрібно поговорити з батьками та спільно знайти рішення, можливо навіть змінити школу, адже навчання повинно приносити задоволення.
Дитина має не лише право на освіту, а й обов'язок відвідувати школу та вчитися, адже в Україні середня освіта – це маст. Тому якщо зранку захочеться поспати подовше, прикриваючись Конвенцією про права дитини, знайте, що такий план не прокатить. Важливий принцип Конвенції – інтереси дитини понад усе, а отримати освіту – якраз у ваших інтересах. Інша справа, якщо ви не хочете йти до школи не тому, що ліньки, а через те, що ви почуваєтеся там некомфортно, якщо не можете знайти спільної мови з вчителями та однокласниками або якщо вас ображають. В такому разі потрібно поговорити з батьками та спільно знайти рішення, можливо навіть змінити школу, адже навчання повинно приносити задоволення.
Дитина має не лише право на освіту, а й обов'язок відвідувати школу та вчитися, адже в Україні середня освіта – це маст. Тому якщо зранку захочеться поспати подовше, прикриваючись Конвенцією про права дитини, знайте, що такий план не прокатить. Важливий принцип Конвенції – інтереси дитини понад усе, а отримати освіту – якраз у ваших інтересах. Інша справа, якщо ви не хочете йти до школи не тому, що ліньки, а через те, що ви почуваєтеся там некомфортно, якщо не можете знайти спільної мови з вчителями та однокласниками або якщо вас ображають. В такому разі потрібно поговорити з батьками та спільно знайти рішення, можливо навіть змінити школу, адже навчання повинно приносити задоволення.
ДАЛІ
ПЕРЕВІРИТИ
РЕЗУЛЬТАТ
Коли заходите до тролейбусу, трамваю чи у вагон метро – чи мають пасажири поступитись вам місцем?
Рішення поступатись комусь місцем у громадському транспорті, в тому числі й дітям, приймає кожен пасажир індивідуально – жодний закон цього не регулює. А отже й ображатись на тих, хто не поступається вам місцем, не варто. Якщо відчуваєте, що дуже втомились і хочете сісти – спробуйте просто звернутись до когось із пасажирів із проханням поступитись місцем.
Рішення поступатись комусь місцем у громадському транспорті, в тому числі й дітям, приймає кожен пасажир індивідуально – жодний закон цього не регулює. А отже й ображатись на тих, хто не поступається вам місцем, не варто. Якщо відчуваєте, що дуже втомились і хочете сісти – спробуйте просто звернутись до когось із пасажирів із проханням поступитись місцем.
Рішення поступатись комусь місцем у громадському транспорті, в тому числі й дітям, приймає кожен пасажир індивідуально – жодний закон цього не регулює. А отже й ображатись на тих, хто не поступається вам місцем, не варто. Якщо відчуваєте, що дуже втомились і хочете сісти – спробуйте просто звернутись до когось із пасажирів із проханням поступитись місцем.
Рішення поступатись комусь місцем у громадському транспорті, в тому числі й дітям, приймає кожен пасажир індивідуально – жодний закон цього не регулює. А отже й ображатись на тих, хто не поступається вам місцем, не варто. Якщо відчуваєте, що дуже втомились і хочете сісти – спробуйте просто звернутись до когось із пасажирів із проханням поступитись місцем.
ДАЛІ
ПЕРЕВІРИТИ
РЕЗУЛЬТАТ
Уявіть: відпочиваєте ви у літньому таборі, а вожатий каже – відкривайте всі свої тумбочки, будемо проводити перевірку. Що будете робити?
Всі ваші особисті речі – ваша приватна власність, тому ніхто не має права чіпати їх чи тим більше перевіряти без вашої згоди. Авжеж, якщо ви бажаєте допомогти та піти назустріч – ви можете дати згоду на огляд ваших речей, але в жодному разі не зобов'язані цього робити, якщо не хочете.
Всі ваші особисті речі – ваша приватна власність, тому ніхто не має права чіпати їх чи тим більше перевіряти без вашої згоди. Авжеж, якщо ви бажаєте допомогти та піти назустріч – ви можете дати згоду на огляд ваших речей, але в жодному разі не зобов'язані цього робити, якщо не хочете.
Всі ваші особисті речі – ваша приватна власність, тому ніхто не має права чіпати їх чи тим більше перевіряти без вашої згоди. Авжеж, якщо ви бажаєте допомогти та піти назустріч – ви можете дати згоду на огляд ваших речей, але в жодному разі не зобов'язані цього робити, якщо не хочете.
Всі ваші особисті речі – ваша приватна власність, тому ніхто не має права чіпати їх чи тим більше перевіряти без вашої згоди. Авжеж, якщо ви бажаєте допомогти та піти назустріч – ви можете дати згоду на огляд ваших речей, але в жодному разі не зобов'язані цього робити, якщо не хочете.
ДАЛІ
ПЕРЕВІРИТИ
РЕЗУЛЬТАТ
Ви вирішили влаштуватись на роботу, щоб заробляти на кишенькові гроші. Як думаєте, це взагалі законно?
За законом, працювати з дозволу батьків можна вже з 14-ти. До цього віку будь-яка праця дитини вважається незаконною. Якщо зберетесь влаштовуватись на роботу, обов'язково почитайте про правила роботи для неповнолітніх: ви маєте право на полегшені умови праці, довшу відпустку та скорочений робочий день. А ще вас не можуть змушувати виконувати тяжку або небезпечну роботу. Ну і авжеж, працювати варто лише офіційно – тільки так ви будете впевнені, що ваші права захищені державою.
За законом, працювати з дозволу батьків можна вже з 14-ти. До цього віку будь-яка праця дитини вважається незаконною. Якщо зберетесь влаштовуватись на роботу, обов'язково почитайте про правила роботи для неповнолітніх: ви маєте право на полегшені умови праці, довшу відпустку та скорочений робочий день. А ще вас не можуть змушувати виконувати тяжку або небезпечну роботу. Ну і авжеж, працювати варто лише офіційно – тільки так ви будете впевнені, що ваші права захищені державою.
За законом, працювати з дозволу батьків можна вже з 14-ти. До цього віку будь-яка праця дитини вважається незаконною. Якщо зберетесь влаштовуватись на роботу, обов'язково почитайте про правила роботи для неповнолітніх: ви маєте право на полегшені умови праці, довшу відпустку та скорочений робочий день. А ще вас не можуть змушувати виконувати тяжку або небезпечну роботу. Ну і авжеж, працювати варто лише офіційно – тільки так ви будете впевнені, що ваші права захищені державою.
За законом, працювати з дозволу батьків можна вже з 14-ти. До цього віку будь-яка праця дитини вважається незаконною. Якщо зберетесь влаштовуватись на роботу, обов'язково почитайте про правила роботи для неповнолітніх: ви маєте право на полегшені умови праці, довшу відпустку та скорочений робочий день. А ще вас не можуть змушувати виконувати тяжку або небезпечну роботу. Ну і авжеж, працювати варто лише офіційно – тільки так ви будете впевнені, що ваші права захищені державою.
ДАЛІ
ПЕРЕВІРИТИ
РЕЗУЛЬТАТ
Ваш клас написав контрольну і вчитель хоче оголосити результати. Як йому варто це зробити?
Оцінка – особиста справа кожного учня, отже й оголошувати її перед усім класом це порушення прав дитини. Крім того, оцінки можуть стати причиною для булінгу – ви точно стикались із ситуаціями, коли однолітки можуть дражнити одне одного як за хороші, так і за погані оцінки. Тому найправильніше в такій ситуації – покликати кожного учня та обговорити роботу, або ж просто поставити оцінку в зошит або щоденник. Якщо помітили, що вчитель не дотримується цього правила – варто підійти на перерві й попросити надалі повідомляти оцінки особисто.
Оцінка – особиста справа кожного учня, отже й оголошувати її перед усім класом це порушення прав дитини. Крім того, оцінки можуть стати причиною для булінгу – ви точно стикались із ситуаціями, коли однолітки можуть дражнити одне одного як за хороші, так і за погані оцінки. Тому найправильніше в такій ситуації – покликати кожного учня та обговорити роботу, або ж просто поставити оцінку в зошит або щоденник. Якщо помітили, що вчитель не дотримується цього правила – варто підійти на перерві й попросити надалі повідомляти оцінки особисто.
Оцінка – особиста справа кожного учня, отже й оголошувати її перед усім класом це порушення прав дитини. Крім того, оцінки можуть стати причиною для булінгу – ви точно стикались із ситуаціями, коли однолітки можуть дражнити одне одного як за хороші, так і за погані оцінки. Тому найправильніше в такій ситуації – покликати кожного учня та обговорити роботу, або ж просто поставити оцінку в зошит або щоденник. Якщо помітили, що вчитель не дотримується цього правила – варто підійти на перерві й попросити надалі повідомляти оцінки особисто.
Оцінка – особиста справа кожного учня, отже й оголошувати її перед усім класом це порушення прав дитини. Крім того, оцінки можуть стати причиною для булінгу – ви точно стикались із ситуаціями, коли однолітки можуть дражнити одне одного як за хороші, так і за погані оцінки. Тому найправильніше в такій ситуації – покликати кожного учня та обговорити роботу, або ж просто поставити оцінку в зошит або щоденник. Якщо помітили, що вчитель не дотримується цього правила – варто підійти на перерві й попросити надалі повідомляти оцінки особисто.
ДАЛІ
ПЕРЕВІРИТИ
РЕЗУЛЬТАТ
У вас виникла складна ситуація в сім'ї, школі чи будь-де. Ви не знаєте, що робити, а у батьків спитати поради боїтеся або не можете. Як діяти?
Авжеж, усі варіанти можливі, та якщо ситуація дійсно дуже складна, навряд ваші однолітки чи тим більше незнайомі люди, дадуть дійсно правильну пораду. Знайте, що ви завжди можете звернутись до служби захисту дітей, подзвонивши на гарячу лінію 0 800 500 335 або 116 123. Тут вас вислухають і обов'язково допоможуть, це анонімно і безкоштовно. Пам'ятайте, що безвихідних ситуацій не існує. Головне – не боятись сказати про свою проблему, і все буде врешті-решт добре.
Авжеж, усі варіанти можливі, та якщо ситуація дійсно дуже складна, навряд ваші однолітки чи тим більше незнайомі люди, дадуть дійсно правильну пораду. Знайте, що ви завжди можете звернутись до служби захисту дітей, подзвонивши на гарячу лінію 0 800 500 335 або 116 123. Тут вас вислухають і обов'язково допоможуть, це анонімно і безкоштовно. Пам'ятайте, що безвихідних ситуацій не існує. Головне – не боятись сказати про свою проблему, і все буде врешті-решт добре.
Авжеж, усі варіанти можливі, та якщо ситуація дійсно дуже складна, навряд ваші однолітки чи тим більше незнайомі люди, дадуть дійсно правильну пораду. Знайте, що ви завжди можете звернутись до служби захисту дітей, подзвонивши на гарячу лінію 0 800 500 335 або 116 123. Тут вас вислухають і обов'язково допоможуть, це анонімно і безкоштовно. Пам'ятайте, що безвихідних ситуацій не існує. Головне – не боятись сказати про свою проблему, і все буде врешті-решт добре.
Авжеж, усі варіанти можливі, та якщо ситуація дійсно дуже складна, навряд ваші однолітки чи тим більше незнайомі люди, дадуть дійсно правильну пораду. Знайте, що ви завжди можете звернутись до служби захисту дітей, подзвонивши на гарячу лінію 0 800 500 335 або 116 123. Тут вас вислухають і обов'язково допоможуть, це анонімно і безкоштовно. Пам'ятайте, що безвихідних ситуацій не існує. Головне – не боятись сказати про свою проблему, і все буде врешті-решт добре.
ДАЛІ
ПЕРЕВІРИТИ
РЕЗУЛЬТАТ
Ой-ой, якось не дуже
На дворі 2019 рік, а ви досі не знаєте своїх основних прав? Так справа не піде. Обов'язково прочитайте Конвенцію ООН про права дитини і після цього спробуйте знову пройти наш тест. Ну як, краще? От і добре. Вчіться аргументовано відстоювати свою позицію та захищати себе, ми віримо, у вас точно вийде!
ПРОЙТИ ЩЕ РАЗ
Ви можете краще!
Скоріш за все, ви знаєте, що ображати та бити дітей – не можна, але не надто розбираєтесь у правах на приватне життя, освіту та багатьох інших. А це знання не менш важливе, ніж математичні формули та «Заповіт» Шевченка (нехай пробачать нас ваші вчителі з математики та літератури)! Почніть з того, що відкрийте Конвенцію ООН про права дитини та прочитайте. Там не так вже й багато тексту, а цінності для вас – ого-го!
ПРОЙТИ ЩЕ РАЗ
Ого, пишаємося вами!
Ви могли би стати справжнім дитячим адвокатом! Ви добре розбираєтесь у своїх правах і можете постояти за себе. Тому тепер у вас особлива місія – розповісти про права дітей одноліткам, дітям, що молодші і старші за вас, а (особливо!) дорослим. Хто, якщо не ви, зробить світ кращим?
ПРОЙТИ ЩЕ РАЗ