В Україні реконструювали дзвін Десятинної церкви — один із найдавніших відомих дзвонів країни. За збереженим музейним фрагментом фахівці відновили його форму, склад металу та ймовірне звучання.
Проєкт до 35-річчя Незалежності України реалізували ГО Ukraine WOW і Національний музей історії України за підтримки Міністерства культури. До реконструкції долучилися історики, археологи, інженери, акустики й майстри лиття з України, Німеччини, Нідерландів і Португалії.
«Навесні 2026 року ми побачили фрагмент дзвона в колекції Національного музею історії України. Коли дізналися більше його історію, зрозуміли: перед нами справжня реліквія — свідчення тяглості української державності. Ми вирішили відтворити дзвін один в один — не лише форму, а й звучання. Фахівці з України, Нідерландів, Німеччини та Португалії об’єднали свої знання, технології та досвід, щоб виконати це завдання. Тепер ми можемо не тільки побачити, який вигляд мав дзвін Десятинної церкви, але й почути, як він звучав. Уперше за сотні років. Ми дуже вдячні Київстару та Farmak, без підтримки яких ця реконструкція була б неможлива», — говорять співзасновниці Ukraine WOW Ярослава Гресь та Юлія Соловей.
Про дзвін Десятинної церкви
Десятинну церкву заклав наприкінці X століття князь Володимир Великий. Вона стала першим кам’яним храмом Русі. У 1240 році церкву зруйнували під час монгольської навали, а дзвін святині був утрачений.
Його фрагмент у 1937 році знайшов український археолог Теодосій Мовчанівський. Збереглося близько 60% поверхні дзвона, але язик і кріплення не вціліли. Артефакт передали до колекції Національного музею історії. Вже наступного року Мовчанівського заарештували за сфабрикованими звинуваченнями та розстріляли.
Як відновлювали форму та звучання
Спочатку музейний фрагмент відсканували у 3D, не контактуючи безпосередньо з його поверхнею. Потім дослідили хімічний склад бронзи. Втрачені частини відновили в цифровій моделі, спираючись на геометрію фрагмента й історичні аналоги. Для реконструкції язика дослідники використали матеріали німецьких музеїв та 3D-скани деталей дзвонів XIII–XIV століть. Також врахували фрагмент корони давньоруського дзвона з Сахнівки на Черкащині.
Команда Київського політехнічного інституту змоделювала ймовірну «поведінку» металу під час удару та поширення звукових коливань. Завдяки акустичному синтезу фахівці змогли перевірити звучання ще до лиття.
Дзвін відлили на ливарні в Нідерландах. Відтворена копія важить 87,5 кілограма, а склад її сплаву максимально наблизили до середньовічного. Уперше реконструйований дзвін вже пролунав 23 серпня під час молитовного сніданку в Києві.
Мініатюри дзвона передадуть школам
Для українських шкіл додатково виготовили 20 мініатюр дзвона, які можна буде використати під час свята Першого дзвоника. Щоб отримати одну з копій, представникам школи потрібно подати заявку до 26 серпня. У формі необхідно вказати назву школи, населений пункт і контакти відповідальної особи. Отримувачів дзвонів визначать 27 серпня за допомогою автоматичного жеребкування.
Про те, як українські меценати з часів Володимира Великого і донині фінансували важливі культурні проєкти, ми вже писали — «Дуже добрі гроші»: де українські меценати всіх часів брали кошти на благодійність.