Довженко-Центру передали унікальні плівки німих українських фільмів. Фільмокопії «Трипільської трагедії» 1926 року та «Секрету рапіду» 1930 року випадково знайшли в будівлі Кінотелекомплексу. Раніше вважали, що ці стрічки зберігалися лише в російському фонді. Плівки є частиною вихідних матеріалів фільмів, що робить їх рідкісною знахідкою.
Кінотелекомплекс, також відомий як Цех обробки плівки (ЦОП), фактично є архівом студентських робіт випускників КНУТКіТ. Плівки знайшли дослідники-кінознавці Алік Дарман та Володимир Прилуцький.
«Ці плівки — контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії. Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко», — каже керівниця фільмосховища Довженко-Центру Тетяна Деркач.
Довженко-Центру передали рідкісні плівки німих українських фільмів
«Трипільська трагедія» Олександра Анода-Анощенка виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час. Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року та криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917-1921 років.
За словами кінознавця Олега Оліфера, поряд з пробільшовицьким трактуванням подій «Трипільська трагедія» виконана у пригодницькому жанрі зі сценами перестрілок, бійок та баталій.
«Секрет рапіду» Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.
Павло працював у Молодому театрі, «Кийдрамте» та в інших, а також грав у кінопостановках Леся Курбаса. Павло Долина зняв 8 ігрових фільмів, більшість із яких вважаються втраченими. До того ж жодного досі не оцифрували.
«Секрет рапіду» розповідає про типове для тогочасного радянського кіно протистояння між колективним та індивідуальним, «новим» і «старим». А конфлікт розгортається навколо приховування старим робітником таємниці обробки сталі.
Незабаром фільми планують просканувати, аби їх можна було переглянути.