Активісти з «Опори» дослідили законодавчі акти РФ, публічні заяви представників російської влади, свідчення їхніх медіа та купу інших даних, щоб охарактеризувати культурну політику на тимчасово окупованих територіях з 2014 року. Як результат, команда підготувала великий звіт про системну політику РФ, мета якої — знищити український народ.
Ось декілька ключових результатів їхнього дослідження.
З 2014 по 2021 рік «влада» так званих «ЛНР» та «ДНР» проводила системну політику знищення української ідентичності та насадження російської. Для цього окупанти створили політичне й законодавче підґрунтя і сформували наративи, які мали спонукати населення прийняти російську ідентичність.
З 2014 року у «ДНР» та «ЛНР» безальтернативно панує російська культура: кіно, театральне мистецтво, література, художнє мистецтво, музика тощо. Твори мистецтва з інших країн (окрім зони російського впливу) і тим паче з України не мали там представництва. У деяких містах вилучили всю українськомовну літературу.
Особлива увага була і є прикута до перевиховання українських дітей та підлітків — наприклад, зʼявилися російські дитячі патріотичні й парамілітарні організації. У школах проходять регулярні «Разговоры о важном» та «Уроки мужества», розбудовують кадетські училища. У позашкільних установах діють мілітаризовані організації «Юнармия», «Движение первых» та «Орлята России».
Росіяни прагнули інтегрувати окуповані території у культурний простір РФ. У 2017 почав роботу «Інтеграційний комітет “Росія — Донбас”» що обʼєднав політиків, культурних та громадських діячів задля «посилення процесу гуманітарної, соціальної, культурної інтеграції Донбасу з Російською Федерацією».
Комітет встановлював зв’язки між «урядами», громадськістю та закладами культури «ЛНР» та «ДНР» з їхніми «колегами» в РФ та фінансував більшість заходів, присвячених просуванню російської культури. Зокрема, результат цієї роботи — ухвалення у січні 2021 року доктрини «Русский Донбасс». Її автори наголошували на необхідності політичного обʼєднання «республік» із РФ.
Культурні проєкти на тимчасово окупованих територіях підтримує російський Президентський фонд культурних ініціатив — протягом останніх двох років він виділив 3.4 млрд рублів (це близько 38.3 млн доларів США). Президентський фонд фінансує й систему «таборів перевиховання», де опиняються депортовані з окупованих територій українські діти.
З 2017 року кількість подій, спрямованих на розвиток місцевої ідентичності жителів «ДНР» та «ЛНР», відчутно зменшилася. Натомість більшу вагу отримав наратив про «народ Донбасу як частину великого російського народу», а заходів, присвячених російським митцям, стало більше.
Російська влада легалізувала українську культурну спадщину в своєму законодавстві, узаконивши переміщення її памʼяток без документального сліду. Українські архіви розграбовують, а найцінніші зразки мистецтва вивозять на територію РФ і часто продають до приватних колекцій.
Руйнувань зазнають і українські місця пам’яті. Демонтаж памʼятників жертвам Голодомору, які росіяни називають «символами дезінформації», зафіксували у Маріуполі та на тимчасово окупованих частинах Херсонської області. Натомість окупанти відновлюють свої памʼятники — наприклад, радянські меморіали, знесені під час декомунізації.