Сьогодні дедалі більше закладів професійної освіти працюють над створенням впізнаваної айдентики — сучасної, змістовної та з власним характером.

Паралельно змінюється і простір. У багатьох закладах з’являються нові зони для навчання, ремонтують майстерні, оновлюють місця для відпочинку та проживання. Айдентика ніби «підсвічує» ці зміни — робить їх видимими й зрозумілими для студентів, викладачів і всіх, хто заходить у профтех ззовні.

Нові емблеми, мерч та ідентичність

Зовнішній вигляд сайту та логотип — це перше, що бачить людина, коли знайомиться із закладом, тому важливо, щоб вони мали сучасний і привабливий вигляд. Щоб змінити імідж та уявлення про професійну освіту, Міністерство освіти і науки України ініціювало створення єдиної айдентики. Завдання виконувало дизайн-бюро Spiilka. 

«Раніше в закладах професійної освіти на логотипі передусім зазначали спеціалізацію профтеху, натомість дизайн-бюро вирішило відійти від цього і “надати настрою сучасної якісної освіти”, технологічності й руху створення», — пояснює дизайн-архітектор Spiilka Володимир Смирнов.

Фактично айдентику професійних коледжів створено у формі конструктора, що дає змогу кожному з понад 300 закладів отримати власну індивідуальність. Водночас усі установи розподілено за дев’ятьма фаховими напрямами, де кожна професія має свою кольорову пару та набір форм. З різних стилістичних елементів можна сформувати приблизно 30 варіантів логотипа. У ньому можна й акцентувати на локальній належності та обрати символ, що має історичне підґрунтя і пов’язаний з містом чи областю. Графічні матеріали можна використовувати у дописах для соцмереж, оформленні мерчу чи спортивної форми команди закладу. 

Відсутність індивідуальності робить установи безликими та надто подібними, що може призвести до несподіваних наслідків. Наприклад, у Чернігові один із закладів після російських ракетних атак був релокований у приміщення Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту. Як розповідає директор ліцею Максим Поджарий, це створювало проблеми на етапі вступної кампанії: «Про нас вже була певна думка в громаді, про наші стандарти знали. Але коли приєднали ще один ліцей — виникла ситуація, що мало хто міг розрізнити заклади. Люди приходять у приміщення і бачать дві приймальні комісії, які, звісно ж, хочуть залучити вступників до себе. Те ж саме із бізнесом — тебе знають на місцевому рівні, але якщо виходити на масштабніші проєкти, то це теж погіршує сприйняття, коли немає цілісного формулювання того, хто ми є».

Тому Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту став одним із перших, хто почав тестувати нову айдентику.

Від зовнішніх змін до внутрішніх

Та зміни відбуваються не лише на рівні зовнішнього дизайну чи комунікацій. За оновленими логотипами та сучасними сайтами стоять і глибші трансформації — ремонти майстерень, реконструкції приміщень, переоснащення технікою. Дедалі більше професійних коледжів не лише змінюють вивіски, а й ремонтують будівлі, створюють сучасні навчальні простори.

Масштабна модернізація відбувається в межах урядової ініціативи «100 майстерень», що покликана створити ефективну навчальну інфраструктуру для фахівців, які мають попит. У 2025 році в багатьох областях України оновили 73 майстерні та лабораторії в закладах професійної освіти. Уряд уже анонсував продовження програми: у 2026-му планується оновити ще 89 закладів на суму 525 млн грн. Крім того, проєкт передбачає подання заявок на енергоефективні рішення, які реалізовуватимуть у 2026 році.

У деяких закладах це стає точкою, з якої починається переосмислення підходів до освіти, управління й комунікації. У Чернігові, наприклад, до змін підійшли як до комплексної трансформації, а не просто зовнішнього оновлення.

«Для себе я зрозумів, що якщо ми хочемо стати найкращим закладом в Україні, то нам потрібно рівнятись навіть не на інші коледжі чи університети, а на бізнес. Бізнес завжди у стресовому виживанні та не має безпечних умов, як у закладах освіти. Це спонукає до того, що треба постійно рухатися і постійно вигадувати. Спершу я хотів, умовно кажучи, покращити імідж, змінити сприйняття людей, що профтех може бути сучасним, драйвовим. Врешті зрозумів, що має бути трансформація того, як ми надаємо послуги: це й айдентика, і матеріальна база, і корпоративна культура — багато складників. Цей вплив помітний, коли заклад не лише змінює логотип, а коли відбувається дуже багато змістовних змін всередині закладу. Тоді це не виглядає як продаж старого тексту під новою обкладинкою», — розповідає Максим Поджарий.

Правила, які можна адаптувати

У 2024 році презентували путівник «Новий профтех», який зібрав головні рекомендації щодо реконструкцій та ремонту в українських коледжах і ліцеях. Над його розробленням працювало українське урбан-бюро Big City Lab та агенція ARC Wayfinding Systems за підтримки проєкту «Публічно-приватне партнерство для поліпшення професійної освіти в Україні» (EdUP) та за сприяння МОН. Команда має досвід роботи зі школами, зруйнованими через війну та водночас адаптували досвід Німеччини, Австрії, Швейцарії під українські умови, залучивши керівників і викладачів закладів професійної освіти.

У путівнику поєднані як дизайнерські рішення, так і архітектурні принципи, а також стратегічне позиціювання з урахуванням українських реалій, війни та державних будівельних норм. Також у ньому представлені дизайн-коди, схеми, навігація, інтер’єрні рішення тощо. Особливий акцент зроблено на доступності, економічності й функціональності. Усе це — на базі обговорень з викладачами та керівниками закладів під час створення видання.

«Водночас процес змін не завжди дається просто. Ті, хто самі працював над питанням, у дискусії знайшли істину, однак більшість переважно або нейтральна до змін або може викликати опір. Наприклад, деякі викладачі кажуть, мовляв, чому хтось має вирішувати, як буде виглядати мій кабінет, у якому мені працювати? Також була пересторога, що ми втрачаємо цінності та історію — наш заклад існує 102 роки, зараз він матиме інший вигляд, тож люди подумають, що це вже інша установа. Ми хочемо зберегти історію, але ми й не хочемо залишатися тими, якими були вчора», — розповідає Максим Поджарий.

На думку керівника ліцею, важливо, щоб структурні та суттєві зміни давали простір для індивідуального підходу, але водночас міністерство надавало загальносистемний орієнтир. 

«Іноді навіть варто не поспішати робити все самостійно. Коли ти сам щось робиш, від цього дуже важко відмовитися. У мене теж була така ситуація. Я хотів робити центр зварювання у такому брутальному стилі з рок-музикою. Багатьом ця ідея зайшла, казали, що хочуть таку майстерню. Але добре, що я все ж не зробив її такою, тому що відштовхнув би потенційних абітурієнтів, яким не подобається рок-естетика або загалом брутальність, але подобається професія», — наголошує Максим Поджарий.

Айдентика й простір змінюють не лише вигляд закладу, а й ставлення до нього — з боку студентів, викладачів та жителів міста. Коли в майстернях є нові верстати, в гуртожитках — комфортні меблі, а на логотипі — впізнаваний символ, заклад починає по-новому комунікувати з людьми. Це лише один з етапів, але саме з таких деталей поступово вибудовується новий образ профтеху — сучасного, функціонального, з чіткою місією та локальними особливостями.