Соціальні та суспільні

1. Інклюзія — це процес, спрямований на збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі. Це процес (та мета) залучення всіх людей до всіх сфер життя. Інклюзія – один з принципів безбарʼєрності.

2. Інклюзивність — це якість та характеристика середовища, яка передбачає врахування потреб та видимість різних людей і створення умов для їхньої повноцінної участі. Це поняття передбачає, що соціум відкритий до кожного. Наприклад, у рекламній кампанії одягу показують людей різного віку, статі та типу тіл.

3. Безбар’єрність — концепція, що вбачає створення умов, у яких всі люди, незалежно від їхніх фізичних, сенсорних, інтелектуальних чи інших особливостей, мають рівний доступ до різних аспектів суспільного життя. Насамперед це усунення фізичних, ментальних та психологічних бар’єрів. Це коли зручно всім без винятку.

4. Доступність — це можливість для всіх отримувати інформацію, продукти та послуги та взаємодіяти з середовищем.

5. Різноманіття — визнання відмінностей як цінності. Команда, де є люди з різним досвідом і бекграундом, створює сильніші ідеї.

6. Ейджизм — дискримінація за віком. Наприклад, вакансія з формулюванням «шукаємо молодого спеціаліста».

7. Ейблізм — дискримінація за ознакою фізичних можливостей. Скажімо, це стосується потреб людей з інвалідністю та хронічними хворобами. 

8. Гендерна рівність — рівні можливості для всіх гендерів. 

9. Фемінізм — рух за рівні права для жінок. У комунікації це означає відмову від сексистських кліше.

10. ЛГБТК+ — акронім, що позначає людей, чиї сексуальна орієнтація чи гендерна ідентичність відрізняються від гетеросексуальної та цисгендерної.

11. Союзництво — активна підтримка груп, що зазнають дискримінації. Наприклад, бренд відкрито підтримує Прайд.

12. Справедливість — створення умов, де кожен має шанс на успіх, навіть якщо стартові можливості різні.

13. Рівність — надання однакових прав і можливостей усім без винятку.

14. Репрезентація — відображення суспільства у візуалах і меседжах. Коли реклама показує лише «ідеальних» людей — це виключає багатьох.

15. Безпечний простір — середовище без дискримінації та упереджень. Це можуть бути події, онлайн-групи чи робочі середовища.

16. Розширення можливостей — створення інструментів для розвитку. Наприклад, безплатні курси для ветеранів.

17. Право голосу — можливість впливати на рішення. Опитування серед клієнтів — приклад надання голосу.

18. Солідарність — активна підтримка спільноти. Бізнеси, що разом збирають донати для армії, демонструють солідарність.

Культурні та медійні

19. Культурна апропріація — використання елементів іншої культури без поваги до її сенсів. Наприклад, традиційне сарі в рекламі без пояснень.

20. Культурна чутливість — повага до культурних особливостей. Скажімо, адекватні бренди уникають жартів з релігійними символами.

21. Культура скасування — масовий бойкот за неетичні дії. Так сталося з компаніями, що залишилися працювати у РФ.

22. Культура публічного засудження — критика бренду в соцмережах за некоректні висловлювання.

23. Культура діалогу — замість осуду — пояснення і запрошення до змін.

24. Мікроагресії — невеликі, іноді ненавмисні, дії чи слова, які можуть завдати емоційної шкоди людині через її належність до певної соціальної групи. Наприклад, коментар «А ти не надто молода для цього?»

25. Попередження про тригер, Trigger Warning — позначка «цей текст/віжуал містить згадку про насильство чи чутливу тему та може викликати неприємні думки та спогади».

26. Бодипозитив — рух, який заохочує прийняття різних тіл та любов до власного. Приклад — медіакампанія білизни, де є моделі неконвенційної зовнішності.

27. Боді-нейтральність — рух, що закликає нейтрально ставиться до тіла: воно цінне не за зовнішність, а за функції.

28. Фетфобія — дискримінація за вагою чи розміром одягу.

29. Автентичність — щирість бренду. Якщо заявляє про екологічність — має підтверджувати діями.

30. Прозорість — відкритість процесів. Звітність про зарплатний розрив — приклад прозорості.

31. Етика наративу — відповідальність за історії, які бренд розповідає.

32. Мовна чутливість — уважне ставлення до формулювань. Наприклад, «людина з інвалідністю» замість «інвалід».

33. Перехрестя ідентичностей — поєднання кількох соціальних ідентичностей в одній людині.

34. Постправда — ситуації, коли під час формування суспільної думки більшу вагу мають емоції та суб’єктивні переконання, ніж об’єктивні факти.

35. Фактчекінг — перевірка правдивості інформації перед публікацією.

Технологічні та цифрові

36. Цифровий добробут — баланс між користю й перевантаженням від технологій.

37. Етика даних — відповідальне використання персональної інформації.

38. Приватність — право на захист особистих даних.

39. Згода — дозвіл на використання даних чи фото.

40. Алгоритмічне упередження — коли алгоритми відтворюють дискримінацію.

41. Пояснюваний штучний інтелект — системи, де зрозуміло, як ухвалюються рішення.

42. Етичний штучний інтелект — AI, що враховує людські цінності.

43. Людиноцентричний дизайн — створення технологій під реальні потреби людей.

44. Універсальний дизайн — продукти, які підходять усім від початку.

45. Цифрова доступність — це принцип розробки вебсайтів, застосунків та цифрового контенту, мета якого – можливість користування всіма людьми, включаючи осіб з інвалідністю, без перешкод. Сайти з субтитрами, текстовими описами й простим навігаційним меню.

46. Відповідальність платформ — питання відповідальності за контент що просувають, наприклад, соціальні мережі

47. Технологічна прозорість — відкриті алгоритми, зрозумілі правила модерації.

48. Цифрова сталість — технології, що не шкодять довкіллю.

49. Алгоритмічна справедливість — усунення дискримінації з алгоритмів.

50. Техноколоніалізм — коли великі IT-компанії нав’язують свої стандарти країнам, що розвиваються.

51. Приховане блокування — коли акаунт обмежують без повідомлення.

52. Цифрові права — право на свободу слова, приватність і безпечний доступ до інтернету.

Психологічні та міжособистісні

53. Ненасильницька комунікація — метод спілкування авторства Маршала Розенберга, який допомагає будувати здорові стосунки та спирається на «я-повідомлення».

54. Радикальна чесність — відкритість навіть у неприємних питаннях.

55. Втома від співчуття — виснаження через постійне співпереживання.

56. Емоційна праця — оплачувана чи неоплачувана, видима чи не видима робота з контролю своїх емоцій та вирішенню емоційних потреб інших. Наприклад, ввічливість офіціанта навіть у стресі.

57. Емпатія — дослівно «співпереживання», здатність відчувати стан іншої людини, співчувати.

58. Кордони — особисті психологічні та фізичні межі.

59. Самодопомога — турбота про себе, щоб уникати незадовільних психічних станів.

60. Адвокація ментального здоров’я — публічна підтримка теми психічного добробуту.

61. Зменшення стигми — боротьба з негативними стереотипами про, наприклад, психічні розлади.

62. Нейрорізноманіття — визнання відмінностей роботи мозку як норми.

63. Безпечне розкриття — умови, де людина може поділитися досвідом без страху.

64. Усвідомлена комунікація — уважне й обережне до оточення висловлювання.

65. Травмочутливий підхід — врахування досвіду травми у взаємодії.

66. Активне слухання — уважне й повне сприйняття співрозмовника з ціллю зрозуміти

67. Відповідальність у стосунках — чесність і послідовність у діях.

68. Етичне переконання — уявлення людини про добро та зло

69. Інклюзія замість інтеграції — створення середовища, де всі рівні від початку.

Екологічні та бізнесові

70. Грінвошинг — удавана «екологічність» бренду.

71. Імітація цінностей — коли компанія говорить про місію, але не діє згідно з нею.

72. Рейнбоввошинг — комерційне використання символів ЛГБТ без реальної підтримки.

73. Імітація різноманіття — поверхневе використання різних образів без змін всередині.

74. Соціальна сталість — підтримка рівних можливостей у суспільстві.

75. Екологічна справедливість — рівний доступ до чистого довкілля.

76. Корпоративна відповідальність — бізнес, що враховує вплив на суспільство.

77. Справедлива торгівля — чесні умови для виробників і працівників.

78. Повільна мода — протиставлення «швидкій» моді, акцент на якість і довговічність.

79. Етичне споживання — вибір товарів і послуг з урахуванням впливу на суспільство.

80. Кліматична справедливість — визнання, що наслідки змін клімату впливають на всіх по-різному.

81. Бізнес, керований цінностями, — компанії, які ставлять сенси вище прибутку.

82. Корпоративна прозорість — відкриті фінансові й управлінські процеси.

Український контекст

83. Варвошинг — спроба використати війну як маркетинговий інструмент.

84. Мова як маркер ідентичності — мова визначає, хто ми є.

85. Деколонізація — позбавлення від колоніальної спадщини.

86. Дерадянізація — відхід від радянських символів та практик.

87. Повага до пам’яті — збереження історії та вшанування її жертв.

88. Волонтерська етика — прозорість і відповідальність у волонтерстві.

89. Травма поколінь — вплив історичних травм на сучасних людей.

90. Інформаційна безпека — захист від дезінформації.

91. Етика благодійності — прозоре використання коштів.

92. Баланс свободи слова й відповідальності — чесна та обережна комунікація під час війни.

93. Етика культурної дипломатії — відповідальна репрезентація країни за кордоном.

94. Збереження спадщини під час війни — охорона культурних пам’яток.

Додаткові сучасні поняття

95. Соціальне підприємництво — бізнес, що розв’язує соціальні проблеми.

96. Економіка турботи — акцент на добробуті людей, а не лише прибутку.

97. Культура донорства — підтримка звички допомагати іншим.

98. Відповідальне лідерство — чесність, відкритість і послідовність у діях керівників.

99. Колективна пам’ять — спільне збереження важливих подій і досвіду.

100. Гуманітарна етика — принципи допомоги людям у кризах.

Словник етичної комунікації — це базовий інструмент сучасного мовлення. Кожен із цих термінів допомагає брендам не лише уникати помилок, а й будувати довіру, розширювати свою аудиторію та формувати культуру поваги. Адже в умовах війни та трансформації суспільства бренд, який говорить мовою етики, не просто продає — він стає частиною змін.