Президент України нагородив Охтирку званням «Місто-герой» 

За сміливий супротив і стійкість у захисті своєї громади від загарбників. У місті пошкоджено 137 багатоквартирних житлових будинків та 682 приватні садиби. Зруйновано повністю 3 багатоквартирних житлових будинка, 30 приватних садиб, водопровідні та теплопостачальні мережі, мережі водовідведення, водоочисні споруди, комплекс будівель та споруд ТЕЦ, заклади охорони здоров’я та освіти.  

Як згадує заступниця міського голови Охтирки Надія Питюкова, спершу головним завданням були екстрені ремонти — не для того, щоб відновити, а щоб хоча б вберегти. Уражені ділянки будівель екстрено закривали підручними матеріалами: плівкою, склом, картоном, папером тощо. Треба було діяти швидко, адже в березні було ще холодно, а російські ракети зруйнували ТЕЦ і мешканці залишилися без центрального теплопостачання. Нині Охтирка все ще знаходиться під постійною загрозою обстрілів, проте мешканці громади та місцева влада вже почали думати про майбутнє, зокрема повоєнне відновлення міста. 

26-27 березня 2022 року 93 бригада ЗСУ деокупувала Тростянець, з якого обстрілювали Охтирку. Тоді перестали добивати «Гради», а російські літаки не ризикували залітати достатньо близько, щоб скидати 500-кілограмові бомби. Тож представники місцевої влади почали обстежувати місто та фіксувати наслідки руйнування. Задокументували сотні домогосподарств, будинків, квартир — не всі, адже безліч людей виїхало за кордон, а доступ до деякого майна без власників неможливий. Тож процес ще буде тривати до кінця війни. Так само провели обстеження дитячих садочків і шкіл, які постраждали від обстрілів.

Ближче до осені того ж року різні благодійні організації долучилися до екстрених ремонтів або, як їх називає пані Надія, ліквідацій аварійного стану. Міська влада ж паралельно розпочала опитування мешканців щодо того, які будівлі й чому вони вважають пріоритетними для відбудови. Тоді ж Охтирська громада долучилася до спільного проєкту від Програми розвитку ООН та ЄС щодо фіксації руйнувань. В його межах всі пошкодження закартографували та зазначили інформацію про самі об’єкти.

На базі зібраних даних і спілкування з громадою міська рада зрозуміла — треба план, який стане основною для відновлення. Адже, окрім переліку об’єктів, треба розуміти, скільки коштів необхідно, та як зробити навіть краще, ніж було. За думкою Надії, просто відбудовувати зруйновану інфраструктуру — недоцільно, тому що радянська версія була неінклюзивною та недоступною. «Краще, ніж було» — перш за все про безбар’єрні рішення для житла, сфер надання послуг і обслуговування. 
«Ми взяли участь в проєкті ПРООН щодо формування плану відновлення та розвитку територіальної громади, що впроваджувався за фінансової підтримки Уряду Японії, де ключовими задачами є зокрема інклюзивність і безбар’єрність. Саме в цих аспектах ми матимемо післявоєнну потребу. Як громада, яка розташована близько до кордону з ворогом, ми розуміємо це як ніхто», — зазначає пані Надія.

При створенні плану відновлення орієнтувалися одразу на декілька критеріїв: соціологічні дослідження; потреби, які сформували заклади, установи та сама міська рада; бачення громадськості, з якою організовували розмови та фокус-групи. Також провели просторову оцінку та урбан-візію міста, де самі мешканці без чиновників визначилися, де і що вони хочуть бачити. 

У створенні плану відновлення для Охтирки долучилася ГО «Агенція відновлення та розвитку». Саме ця ініціатива допомогла органам місцевого самоврядування налагодити діалог з локальними громадськими організаціями та містянами. Сконцентрувалася агенція саме на об’єднанні всіх ланок навколо спільної мети, що, як зазначає пані Надія, дало позитивний та видимий результат:

До розробки плану долучилися місцеві громадські організації, які займаються соціальною підтримкою або культурою, як-от «Центр вуличних культур». Або ті, що допомагають дітям або опікуються екологією — як «Зелене місто». Також залучали ГО національного рівня, наприклад, Urban Reform, разом з якими створили проєкт спільного бачення просторового розвитку міста «Охтирка: Урбан-візія». 

Громадські організації мають свій унікальний досвід в різних сферах і розуміють потреби різних груп населення, що є неабияким підсиленням для міської ради, яка прагне відбудувати свою громаду. 

Також у процесі розробки плану не могли проігнорувати безпосередніх користувачів міським простором — мешканців громади. Проводилися фокус-групи, збиралися онлайн і офлайн, дискутували щодо різних питань та намагалися знайти компроміс. Адже не завжди те, до чого прагне влада, хоче громадськість. І навпаки.

«Держава думає про відновлення, більше орієнтуючись на ресурси, які для цього є. Орган місцевого самоврядування виходить з ресурсних можливостей і потреб. Проте також дещо обмежений  тими матеріалами та коштами, що є. А от громада найбільше розуміється саме в чистій потребі без знання, який ресурс за нею стоїть. Саме громада може подивитися на ситуацію ширше й зі свого місця визначити, що пріоритетніше — об’їзна дорога чи очищення річки, відбудова одного багатоквартирного будинку чи багатьох приватного сектору. І коли є цей зворотний зв’язок — ресурс-потреба, а потім потреба-ресурс — ми можемо ефективно корегувати свої плани», — пояснює пані Надія. 

Завдяки саме такій взаємодії з мешканцями громади та різними громадськими організаціями в Охтирці визначили, що пріоритет в межах віднови — житло. Наприклад, в місті все ще височіє розбомблений багатоквартирний будинок на вулиці Київській, яким планують зайнятися першочергово. Проєкт його відновлення вже є, але він потребує немаленьких коштів на реалізацію — близько 30 млн. грн.

Також значний пласт роботи — сфера освіти. Треба відбудувати заклади на достатньому безпековому рівні, облаштувати їх укриттями, необхідним обладнанням та забезпечити енергонезалежність. Те ж стосується і медичної сфери. Так, свого часу на відбудову чекає Охтирська лікарня, яка закривала потреби багатьох громад навколо та була зруйнована в ході бойових дій.

А оскільки це не просто план відновлення, а й розвитку, учасники процесу врахували нюанси, завдяки яким їхнє місто в майбутньому стане ще кращим. Це зокрема екологічні та інфраструктурні аспекти. До останніх належить відбудова об’їзної дороги, від відсутності якої потерпає основна маса жителів. Зараз весь великогабаритний транспорт проходить через місто, а у воєнний час це — подвійне навантаження. Тому також в планах міської ради відремонтувати 5 мостів, які постраждали від війни та від експлуатації. Головна задача, як зазначають самі місцеві, в екологічному контексті — очистити однойменну річку, яка протікає посеред Охтирки й була занедбана у радянський час. 

Це тільки верхівка планів в межах стратегічного документа. Перед Охтирською громадою стоїть безліч задач для повного її відновлення. Проте для їхньої реалізації є потреба в людському та фінансовому ресурсах, а саме цього наразі й не вистачає. 

У 2022 році для відбудови інтенсивно використовували кошти з місцево бюджету. Оскільки Охтирка — прикордонне містечко, податок доходів фізичних осіб від військових частин йшов на баланс міста. Нині його скасували, а відновлюватися тільки власними силами неможливо. 

Тому перед місцевою владою стоїть великий виклик — залучати кошти від закордонних партнерів та втілювати проєкти міжнародної технічної допомоги. Пані Надія зазначає, що кількість коштів, яку вони можуть залучити у громаду, напряму залежить від того, як чітко та аргументовано та зможе сформувати свою пропозицію. Зокрема для цього громадські організації, самі мешканці міста та влада мають працювати разом, щоб створити реалістичне та дійсно ефективне бачення.

Окремий виклик — відсутність чоловіків з будівельними та інженерними навичками, які здатні підіймати громаду. Надія зазначає, що фактична кількість жителів залишилася тією ж. Тільки працездатні виїхали в безпечніші міста або за кордон, натомість соціально незахищені категорії, як-от мами з маленькими дітьми та люди старшого віку, не можуть брати активну участь у складних будівельних роботах.

«Містам, наприклад, Сумщини та Чернігівщини досить важко конкурувати з тими, які знаходяться в Тернопільській або Житомирській області. Коли я їду переймати досвід у тих громад, де, на мій погляд, ефективно відбувається як муніципальна співпраця, так і робота з донорами, то бачу — туди з легкістю вкладаються гроші у розбудову, туди ж релокуються бізнеси. Проте для нас всіх мають бути однакові умови. Будь-яка громада заслуговує на допомогу попри те, на якій відстані від ворога знаходиться», — ділиться пані Надія.

План відновлення Охтирки обговорений, розроблений і прийнятий громадою. Проєкти, на які планують залучати кошти, вже навіть почали точково готувати. Проте старт активних робіт залежить від завершення всіх формальних процедур. План відновлення має погодити облдержадміністрація, а для цього у неї ще немає зрозумілого механізму від держави. Без погодження план неможливо винести на сесію. Тож надактуальна задача для міської ради Охтирки — формалізувати документ.

«Ми були в десятці пілотних громад, на яких відпрацьовувалася методологія від ПРООН. Вона стала дорожньою картою для “Агенції відновлення та розвитку” і, за нашим досвідом, спрацювала ідеально.

акцентує пані Надія.

З Сумською областю я працюю вже декілька місяців, там є багато цікавих учасників, але саме це насправді немаленьке місто дійсно виділяється. Охтирка має свою цікаву історію, безліч активних людей та свідому позицію міської влади, яка готова діяти. 

В межах проєкту ми прагнули залучити до створення плану відновлення та об’єднати саме активну громадськість: представників громадських організацій і молодіжних рад, волонтерів, підприємців тощо. Все, щоб дати можливість висловитися різним ланкам, які безпосередньо залучені у процес. Як здається і мені, і самим учасникам — все вдалося. Їх всіх, як і представників влади, запросили на тематичний форум щодо відновлення громади, 27 червня. Зібралося багато людей, щоб налагодити діалог та намітити спільні цілі. Під час події якраз сформувалася та спільність та відчуття команди, які необхідні для якісного результату. 

До форуму ми проводили навчання для охочих активних людей, де розповідали про різні аспекти громадської діяльності. Першочергово — про те, що таке громадські організації, як їх створювати, розбудовувати та планувати їхню діяльність. Окремо пояснювали, як співпрацювати з міжнародними донорами, готувати проєктну документацію та взагалі шукати гранти. А також як комунікувати всередині команди, взаємодіяти з іншими проєктами та розбудовувати здоровий контакт з владою. Щоб вся аргументація не зводилася до взаємних звинувачень, а мала пропозиції та рішення.

Мені здається, ми допомогли активістам Охтирки перейти на інший рівень, де вони відчувають спільність, важливість комунікацій та ефект від того, коло доносиш думки через аргументи, а не претензії та емоції. З ними було багато додаткового спілкування, дзвінків, листування, зустрічей. Зокрема перейшли на етап, коли обговорюємо вже потенційні проєкти, які можна розвивати в Охтирській громаді. 

В цьому контексті ми говоримо про підвищення спроможності не тільки громадських організацій та активних громадян, а й просто людей, які потенційно можуть стати майбутніми членами організацій. Бо досі не всі розуміють, для чого ГО існують, що це взагалі таке, звідки там беруться гроші і як все працює.

Важливо залучати до створення плану відновлення всі категорії мешканців — від надактивних до просто користувачів. Якщо стратегічний документ громади будуть писати тільки 10 людей з міськради, то це буде тільки один фокус. Натомість чим більше представників різних сфер до нього долучаються, тим він буде сталішим і потужнішим. Тоді більша кількість людей в громаді буде визнавати його гайдом, якому треба слідувати, захоче об’єднатися та реалізовувати його положення. Адже органи місцевого самоврядування об’єктивно не можуть самостійно реалізувати всі проєкти, які є в плані відновлення. Їм потрібна підтримка мешканців громади, а для того — їхня довіра та готовність співпрацювати.

Відновлення — це один з найважливіших компонентів розвитку громади. І це не завжди про матеріальне на кшталт ремонту чи будівництва. А і про розвиток суспільства, впровадження технологій, згуртованість людей, можливості тощо. Створення плану відновлення, на мою думку, це якраз поєднання цих компонентів. 

Навчання стало потужним кроком до того, щоб допомогти у розробці плану відновлення для Охтирки. Ми як ГО і без того мали достатньо знань та навичок, проте покращилися у багатьох аспектах. Наприклад, у тому, як залучати кошти в громаду, писати проєкти, об’єднуватись навколо проблем задля їхнього розв’язання. Взагалі ми отримали розуміння, хто за що в громаді відповідає і хто яку роль може на себе взяти. 

Основна мета нашої організації — формування стійкого та розвинутого середовища для розкриття потенціалу дітей та молоді. Ми маємо неабиякий досвід у роботі, комунікації та взаємодії з ними. Тож цим ми могли підсилити інші організації, що проходили разом з нами навчання. Натомість вони ділилися своїм досвідом. Стався цінний обмін, а завдяки йому з’явилися нові спільні проєкти та знайомства. Крім того, особисто мені було цікаво послухати про співпрацю влади та громадського сектору в інших громадах та порівняти з нашим кейсом.

 Плани відновлення та розвитку Охтирської міської територіальної громади розроблені за сприяння ПРООН в Україні та фінансування урядів Данії та Японії.